Програмне забезпечення та ІТ-послуги у Китаї

Програмне забезпечення та ІТ-послуги у Китаї регулюються за різними правовими режимами залежно від того, чи обмежується діяльність компанії розробленням програмного забезпечення, чи вона надає хмарні, телекомунікаційні, платформні та інші цифрові послуги. Для іноземного інвестора це означає необхідність заздалегідь визначити допустиму частку участі, вимоги до реєстрації юрособи, наявність ліцензій і правила оброблення даних.

У цій статті я розповідатиму, як зареєструвати ІТ-компанію у Китаї, у яких випадках потрібні: ліцензія на додаткові телекомунікаційні послуги (VATS), реєстрація інтернет-контенту (ICP) та інші дозволи, а також які норми застосовуються до персональних даних і транскордонного передавання інформації.

Програмне забезпечення та ІТ-послуги у Китаї: умови виходу іноземної компанії на ринок

Програмне забезпечення та ІТ-послуги у Китаї регулюються різними правовими режимами залежно від фактичної моделі діяльності. Розроблення програмного забезпечення, впровадження корпоративних систем, технічне консультування та аутсорсинг не потребують універсальної галузевої ліцензії. Іноземний інвестор має право заснувати підприємство зі 100% іноземною участю, якщо обраний напрямок відсутній у переліку обмежених і заборонених іноземних інвестицій.

Правова можливість вести ІТ-бізнес у Китаї визначається Special Administrative Measures for Foreign Investment Access — спеціальними адміністративними заходами щодо допуску іноземних інвестицій. За межами негативного переліку діє національний режим. Для телекомунікацій передбачено окремі правила: у низці додаткових послуг частка іноземного капіталу обмежена, а для початку діяльності потрібен дозвіл Міністерства промисловості та інформатизації КНР — Ministry of Industry and Information Technology, MIIT.

Інвестору, який планує відкрити ІТ-компанію у Китаї, необхідно вибрати корпоративну модель з урахуванням функцій продукту:

• компанія зі 100% іноземною участю підходить для програмування, консультування та інших нерегульованих напрямків;
• спільна корпоративна структура використовується для деяких VATS, якщо національні правила обмежують частку іноземного інвестора;
• іноземне підприємство на пілотній території має право отримати допуск до окремих VATS без попереднього ліміту участі;
• VIE є договірною схемою контролю над китайським оператором і не визнається самостійною організаційно-правовою формою.

Звичайне розроблення програмного забезпечення у Китаї відрізняється від експлуатації інфраструктури або надання телекомунікаційного сервісу. MIIT реалізує пілотний проєкт із допуску іноземного капіталу у Пекіні, Шанхайській зоні вільної торгівлі Ліньган і пов’язаній з нею території розвитку, Хайнаньському порту вільної торгівлі, а також у Шеньчженьській пілотній демонстраційній зоні.

Намір відкрити компанію з розробки програмного забезпечення у Китаї не надає можливості провадити будь-які види мережевої діяльності. Оператор VATS зі 100 відсотками іноземного капіталу у пілотній зоні повинен оформити відповідний дозвіл на телекомунікаційну діяльність.

Реєстрація ІТ-бізнесу у Китаї: правовий статус, статутний капітал і корпоративне оформлення

Створення ІТ-компанії у Китаї здійснюється через Державне управління з регулювання ринку КНР — State Administration for Market Regulation, SAMR — або його місцеві підрозділи. Іноземний засновник має право обрати форму товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною участю.

Щоб відкрити компанію з розробки програмного забезпечення у Китаї, засновники визначають назву, місцеперебування, законного представника, учасників, зареєстрований капітал і вид діяльності. Після внесення відомостей підприємству присвоюється єдиний код суспільної довіри — Unified Social Credit Code. З травня 2026 року застосовуються оновлені стандарти SAMR щодо реєстраційних документів і матеріалів.

Основні параметри корпоративної реєстрації

Реєстрація компанії у Китаї іноземцем потребує реалістичного розміру заявленого капіталу. Закон допускає грошові внески та майно, яке можна оцінити та законно передати товариству, зокрема окремі права інтелектуальної власності. Для звичайного розробника загального мінімального порога немає, тоді як правила VATS встановлюють 1 млн RMB для роботи у межах провінції та 10 млн RMB для загальнонаціональної або міжпровінційної діяльності.

Щоб зареєструвати компанію у Китаї та забезпечити надходження іноземного капіталу, до корпоративного етапу додаються банківські та валютні процедури. Державне управління валютного контролю КНР — State Administration of Foreign Exchange, SAFE — регулює порядок відображення закордонних вкладень і проведення транзакцій за рахунком капіталу.

Реєстрація юрособи у Китаї завершується видачею Business Licence, однак після інкорпорації виникають постійні обов’язки щодо розкриття корпоративних відомостей. Дані про внески учасників та інші передбачені законом зміни публікуються через National Enterprise Credit Information Publicity System.

Ліцензування ІТ-послуг у Китаї: VATS, ICP, SaaS, хмарні сервіси та мобільні застосунки

Для програмного забезпечення та ІТ-послуг у Китаї не встановлено єдиної ліцензії. Правовий режим змінюється, коли програмне забезпечення використовується для надання регульованої мережевої, інфраструктурної чи інформаційної функції. Правила управління дозволами на телекомунікаційну діяльність вимагають отримати відповідний дозвіл до початку таких операцій.

Ліцензування ІТ-послуг у Китаї залежить від технічної схеми сервісу. Міністерство промисловості та інформатизації КНР класифікує додаткові телекомунікаційні сервіси за кількома напрямками:

• IDC — окремі види діяльності, пов’язані з дата-центрами та наданням обчислювальних ресурсів;
• CDN — передавання контенту через спеціалізовану інфраструктуру;
• ISP — організація доступу користувачів до інтернету;
• онлайн-оброблення інформації та транзакцій — функціонування низки електронних майданчиків і цифрових платформ;
• інформаційні сервіси — передбачені законодавством способи передавання відомостей за допомогою телекомунікаційних мереж.

Ліцензія VATS у Китаї видається законно заснованому товариству, що має необхідних фахівців, кошти, приміщення, обладнання та технічну схему. Регулятор також перевіряє здатність обслуговувати користувачів у довгостроковій перспективі та відсутність компанії, основних інвесторів і керівників у переліку недоброчесних учасників телекомунікаційного ринку. Для роботи у межах провінції потрібен капітал від 1 млн RMB, для діяльності на ширшій території — починаючи з 10 млн RMB.

SaaS у Китаї оцінюється за фактичним змістом послуги. Модель підписки не доводить необхідності телекомунікаційного допуску: значення мають розміщення інфраструктури, оброблення інформації клієнтів, надання обчислювальних ресурсів і транзакційні функції.

Мобільні застосунки, що надають інтернет-інформаційні послуги у КНР, підлягають окремому обліку MIIT. Така реєстрація застосунку не скасовує VATS або іншого галузевого допуску, якщо функціональність належить до регульованої категорії.

ІТ-компанія у Китаї: персональні дані, кібербезпека та транскордонне передавання інформації

Захист персональних даних у Китаї регулюється Законом КНР про захист персональної інформації, Законом про безпеку даних і Законом про кібербезпеку. Додаткові вимоги закріплено у Положенні про управління безпекою мережевих даних. Для технологічного оператора ці норми охоплюють збирання відомостей, використання хмарної інфраструктури, передавання інформації підрядникам і доступ закордонної материнської структури до китайських систем.

Регуляторна модель, що застосовується до програмного забезпечення та ІТ-послуг у Китаї, розрізняє персональну, чутливу та важливу інформацію. Оператору необхідно визначити мету оброблення, правову підставу, обсяг зібраних відомостей і строк зберігання.

Інвестору, який збирається відкрити ІТ-компанію у Китаї, необхідно скласти карту інформаційних потоків до запуску сервісу. Для корпоративних хмарних рішень, кадрових систем, аналітичних платформ і застосунків перевіряються:

• категорії зібраної інформації та необхідність кожного елемента;
• наявність чутливих відомостей або важливих даних;
• місце розташування серверів і одержувачі за кордоном;
• правові підстави передавання підрядникам;
• технічні та організаційні заходи захисту.

Кібербезпека у Китаї передбачає окремий режим для операторів критичної інформаційної інфраструктури. Їхні транскордонні операції контролюються суворіше. Звичайний обробник, який не належить до цієї категорії, під час передавання за кордон з початку календарного року відомостей менш ніж про 100 тисяч осіб без чутливої інформації у передбачених випадках звільняється від спеціального механізму погодження експорту.

Для персональних даних у КНР діють кількісні пороги. Передавання від 100 тисяч до менш ніж 1 мільйон фізичних осіб або чутливої інформації щодо менш ніж 10 тисяч суб’єктів вимагає стандартного договору CAC або сертифікації, якщо не застосовується передбачений виняток. Після досягнення порога в 1 мільйон осіб, 10 тисяч суб’єктів, чиї дані є чутливими, або у разі експорту важливих даних проводиться державна оцінка безпеки.

Податки на програмне забезпечення та ІТ-послуги у Китаї: ставки, преференції та права на інтелектуальні активи

Із січня 2026 року оподаткування ІТ-компанії у Китаї визначається з урахуванням положень нового Закону КНР про податок на додану вартість і нормативних актів, що регулюють його застосування. Інформаційно-технологічні послуги прямо включені до категорії послуг. Стандартна ставка податку на прибуток підприємств становить 25%, а загальний режим ПДВ залежить від правової природи конкретної операції.

Оподаткування програмного забезпечення у Китаї передбачає кілька спеціальних режимів. Їх не можна об’єднувати в одну пільгу, оскільки критерії для HNTE, заохочуваного підприємства з розробки програмного забезпечення та основного розробника відрізняються.

Основні податкові ставки та пільги для ІТ-сектору

Податки на ІТ-послуги у Китаї залежать від того, чи є операція послугою, продажем програмного продукту або передачею нематеріального права. Тому ПДВ на програмне забезпечення у КНР не завжди можна визначити як 6 відсотків. Для самостійно розробленого програмного продукту загальний платник застосовує встановлену ставку реалізації, після чого за виконання вимог має право повернути частину фактичного податкового навантаження понад 3 відсотки. Офіційна податкова служба пов’язує пільгу з підтвердженням авторських прав на програму.

Податкові пільги для ІТ-компаній у Китаї за статусом підприємства з розроблення програмного забезпечення, що заохочується, вимагають, щоб не менш як 40 відсотків працівників мали освіту рівня бакалавра, не менш як 25% працівників були зайняті дослідженнями та розробками, а витрати на ці цілі становили не менш як 7 відсотків доходу. Не менш як 60 відсотків таких витрат має припадати на Китай. Дохід від розроблення програмних продуктів і пов’язаних ІТ-послуг має становити не менш як 55 відсотків сукупного доходу, а надходження від власних розробок і пов’язаних послуг — не менш як 45 відсотків.

Для податкових пільг для розробників програмного забезпечення у Китаї має значення належність інтелектуальних прав самій компанії. Законодавство допускає реєстрацію авторського права на програму, а відповідне свідоцтво підтверджує належність об’єкта у разі застосування окремих податкових режимів. Витрати на кваліфіковані дослідження додатково вираховуються у розмірі 100 відсотків фактичних витрат, тобто загальний податковий облік сягає 200%; створений нематеріальний актив амортизується з розрахунку 200 відсотків його вартості.