20-річні податкові канікули для фізосіб у Туреччині

20-річні податкові канікули для фізосіб у Туреччині — це нова модель міжнародного податкового резидентства, заснована на принципі звільнення доходів із закордонних джерел від податку на прибуток за збереження повного оподаткування прибутку турецького походження. Реформа фіскального законодавства була реалізована для залучення мобільного капіталу й заможних приватних осіб.

У статті я роз'яснюю особливості масштабної реформи 2026 року, що закріплює особливий податковий режим для фізичних осіб у Туреччині, які отримали статус резидента після 1.01.2026-ого. У матеріалі пояснюється, як працює система, передбачені умови отримання пільги, обмеження, порядок декларування, а також ризики втрати права на пільги.

20-річні податкові канікули для фізосіб у Туреччині: у чому полягає реформа

У Турецькій Республіці була проведена одна з наймасштабніших фіскальних реформ останніх років, що змінила підхід до оподаткування фізичних осіб, які ухвалюють рішення перенести своє податкове резидентство. До Закону про прибутковий податок (Income Tax Law) було включено нову статтю 20/D. Вона передбачає звільнення іноземних доходів нових податкових резидентів у Туреччині терміном на 20 років. Закон було опубліковано в Resmî Gazete (Офіційна газета Турецької Республіки) 4 червня, дата прийняття – 21 травня 2026 року.

Нормативно-правовий акт поширює свою дію на осіб, які стали податковими резидентами країни після 1 січня цього року. Зазначена законодавча ініціатива формує спеціальний режим міжнародного податкового резидентства, орієнтований на залучення заможних приватних інвесторів, власників міжнародних компаній, підприємців, які управляють сімейним капіталом, осіб із пасивними закордонними доходами й інших платників податків, для яких значення має мінімізація фіскального навантаження.

Чому було ухвалено рішення надати 20-річні податкові канікули для фізичних осіб у Туреччині

Останніми роками багато держав активно використовують спеціальні фіскальні режими для залучення нових резидентів, пропонуючи різні форми звільнення закордонних доходів, фіксовані платежі чи обмежене оподаткування іноземних активів. Термін дії податкових канікул для фізичних осіб у Туреччині суттєво перевищує тривалість аналогічних режимів у багатьох європейських країнах. Законодавець прямо пов'язує цю реформу з необхідністю стимулювання надходження іноземного капіталу, міжнародних інвестицій, валютних надходжень і створення сприятливого середовища для осіб, які ведуть транскордонну підприємницьку діяльність.

Реформа будується на припущенні, що іноземний інвестор, звільнений від необхідності сплачувати турецький податок із закордонних дивідендів, інвестиційного доходу, приросту капіталу й інших іноземних надходжень, охоче перенесе центр своїх життєвих інтересів до Туреччини. У результаті держава отримує:

• нові інвестиції;
• розвиток банківського сектора;
• зростання внутрішнього споживання;
• надходження вкладень у ринок нерухомості;
• розвиток фінансового ринку;
• формування додаткової податкової бази з допомогою операцій, здійснюваних безпосередньо в країні.

Держава свідомо відмовляється від потенційного оподаткування іноземних доходів в обмін на довгостроковий економічний ефект, який створюється присутністю забезпечених податкових резидентів на її території.

Введення податкових канікул на 20 років у Туреччині не скасовує правила визначення резидентства

Стаття 20/D Закону про податок на прибуток встановила механізм звільнення іноземних доходів певної категорії фізичних осіб. Законодавчий акт визначив зворотну силу окремих положень, поширивши застосування режиму на всіх осіб, які отримали статус податкового резидента Туреччини з 1.01.2026, незважаючи на пізнішу дату офіційного опублікування нормативного акта.

При цьому законодавець не скасував чинні правила визначення податкового резидентства Туреччини та не створює окремої категорії осіб з особливим статусом. Навпаки, скористатися звільненням можуть лише ті фізичні особи, які вже визнаються резидентами країни відповідно до загальних положень турецького законодавства. Іншими словами, 20-річна пільга з прибуткового податку для фізичних осіб у Туреччині — це спеціальний виняток зі стандартних фіскальних зобов'язань, який застосовується після виникнення повноцінного резидентства.

Хто може скористатися 20-річними податковими канікулами для іноземців у Туреччині

Турецький законодавець відмовився від моделі автоматичного розповсюдження пільги на всіх нових податкових резидентів і закріпив перелік обов'язкових умов, виконання яких підлягає перевірці. Насамперед фізична особа має отримати податкове резидентство в Туреччині відповідно до загальних положень національного законодавства. При цьому сама реєстрація за місцем проживання, отримання посвідки на проживання, придбання нерухомості або здійснення інвестицій автоматично не дають права на застосування нового режиму. Лише після визнання особи податковим резидентом з'являється можливість оцінки дотримання додаткових критеріїв, передбачених статтею 20/D.

Особливу увагу законодавець приділив ситуації, яка раніше викликала численні питання іноземних інвесторів, які мають активи в Туреччині. Сама собою наявність окремих податкових зобов'язань у попередні роки не завжди означає наявність статусу резидента. Саме тому стаття 20/D передбачає виняток, згідно з яким отримання окремих видів доходів із місцевих джерел до переїзду не позбавляє можливості отримати звільнення від податку на закордонні доходи на 20 років у Туреччині. Зокрема, збереження обов'язку зі сплати податку з надходжень від здавання нерухомості в оренду, отримання інвестиційного доходу за цінними паперами, розташованими в республіці, або виникнення оподатковуваного приросту капіталу внаслідок відчуження активів не розглядаються як обставини, що автоматично унеможливлюють застосування пільгового податкового режиму для фізичних осіб у Туреччині.

Під час розгляду питання про правомірність звільнення аналізуються відомості про:

• попередній податковий статус;
• тривалість проживання за межами країни;
• наявності міжнародних фіскальних зобов'язань;
• міграційних документів;
• інформації, одержаної в межах автоматичного обміну фінансовими відомостями між державами.

Практичне значення нового режиму особливо цінне для міжнародних інвесторів і власників диверсифікованих інвестиційних портфелів. 20-річне звільнення від податку на прибуток у Туреччині поширюється на:

• дивіденди, що виплачуються іноземними компаніями, незалежно від держави їхньої реєстрації;
• доходи від участі в іноземних інвестиційних фондах;
• відсотки за іноземними банківськими депозитами;
• прибуток, отриманий під час продажу іноземних акцій та інших фінансових інструментів;
• доходи від закордонних облігацій, інвестиційних рахунків й інших фінансових активів.

Крім того, пільговий режим оподаткування фізичних осіб у Турецькій Республіці охоплює доходи, що виникають внаслідок відчуження іноземного майна, як-от приріст капіталу, якщо відповідний актив розташований за межами країни й прибуток кваліфікується як дохід із закордонних джерел.

Важливе значення має новий режим для власників міжнародного бізнесу. Якщо підприємець отримує дивіденди від іноземних компаній, такі доходи за дотримання умов закону підпадають під звільнення. Аналогічний підхід застосовується до пасивних доходів, що виникають внаслідок володіння іноземною інтелектуальною власністю, закордонними ліцензіями, майновими правами, окремими об'єктами нерухомості й іншими активами, які знаходяться за межами Туреччини.

Звільнення від подання податкової декларації щодо іноземних доходів

Закон прямо передбачає, що доходи, які підпадають під дію статті 20/D, не включаються до річної декларації. Ба більше, якщо фізична особа зобов'язана подавати декларацію з інших підстав, наприклад, у зв'язку з отриманням прибутку турецького походження, суми звільнених іноземних надходжень не відображаються у складі доходу, який декларується. Це суттєво знижує адміністративне навантаження на платників податків й усуває необхідність щорічного документального підтвердження закордонних доходів у межах звичайної процедури декларування. При цьому звільнення від декларування не скасовує права податкової адміністрації проводити перевірки дотримання умов застосування податкових канікул для фізосіб у Туреччині та запитувати підтверджувальні документи.

Пільгове оподаткування спадщини та дарування в Туреччині

Законодавець вніс зміни до системи оподаткування майна, що переходить у порядку спадкування чи дарування, передбачивши для осіб, які застосовують новий режим, знижену ставку в розмірі 1%. Зазначена пільга діє протягом усього терміну застосування режиму, тобто протягом 20 років за умови збереження права на використання передбачених фіскальних преференцій.

Для міжнародних інвесторів, які мають значні активи в різних державах, питання передавання майна спадкоємцям є одним із базових елементів фіскального планування. У багатьох країнах податок на спадщину та дарування високий, що потребує створення складних корпоративних структур, трастів чи інших механізмів захисту капіталу.

Які витрати не можна враховувати під час застосування податкових канікул

Законом передбачені певні обмеження, створені задля запобігання необґрунтованого зменшення податкової бази за доходами, оподатковуваних у республіці. Якщо фізична особа несе витрати, які безпосередньо пов'язані з отриманням закордонних доходів, звільнених від оподаткування за статтею 20/D, такі витрати не можуть використовуватися для зменшення податкової бази за доходами, джерела яких знаходиться в Туреччині. Отже, особи, що використовують новий режим оподаткування фізичних осіб у Туреччині, повинні забезпечити коректне розмежування витрат, що належать до іноземних звільнених доходів, і витрат, пов'язаних із діяльністю, що оподатковується в республіці.

Наслідки втрати права на 20-річне звільнення нових податкових резидентів Туреччини

Стаття 20/D передбачає можливість анулювання режиму у випадках, коли буде встановлено невідповідність особи критеріям, передбаченим законом, або подання недостовірної інформації, яка вплинула на надання звільнення. Виявлення порушень не обмежується припиненням застосування режиму.

Якщо буде встановлено, що фізична особа фактично не відповідала вимогам статті 20/D, до неї буде застосовано:

• донарахування відповідного податку;
• нарахування пені;
• адміністративні санкції.

Механізми міжнародного співробітництва значно розширюють можливості органів фіскального нагляду щодо перевірки відомостей про закордонні доходи та податковий статус фізичних осіб. Туреччина бере участь у міжнародному обміні фінансовою інформацією, а тому отримання відомостей про банківські рахунки, інвестиційні активи й окремі категорії іноземних доходів здійснюється в межах чинних угод про автоматичний обмін інформацією. Тому будь-які спроби штучного створення підстав для застосування пільги чи приховування обставин, що перешкоджають її використанню, пов'язані з ризиками й потенційними фінансовими наслідками.

Значення 20-річних канікул для міжнародного податкового планування

Новий закон про податкові пільги для іноземців у Туреччині спрямовано на підвищення конкурентоспроможності країни у сфері міжнародної міграції. Дедалі більше держав прагнуть залучити заможних іноземних громадян, підприємців, інвесторів, власників міжнародних холдингів й осіб, які одержують значні пасивні доходи з-за кордону.

Турецька реформа за масштабом пропонованих переваг виходить далеко за межі більшості аналогічних законодавчих рішень. На відміну від короткострокових пільгових режимів, що діють у низці країн Європи та Близького Сходу, було закріплено звільнення іноземних доходів на двадцять років у Туреччині, що дозволяє розглядати переїзд у цю юрисдикцію як складову довгострокової стратегії управління приватним капіталом, міжнародними інвестиціями й сімейними активами.

Особливу​ ​цінність новий режим має для осіб, структура доходів яких переважно сформована поза державою. Це стосується:

• власників іноземних компаній;
• акціонерів міжнародних корпорацій;
• інвесторів, які отримують дивіденди й відсотки від закордонних фінансових інструментів;
• власників інвестиційних портфелів;
• осіб, які реалізують активи з суттєвим приростом капіталу;
• учасників міжнародних сімейних офісів.

У традиційній моделі зміна податкового резидентства нерідко призводить до виникнення обов'язку декларувати весь світовий дохід і сплачувати податок із прибутку, отриманого в різних державах. Турецький законодавець пропонує інший підхід, що дозволяє за дотримання встановлених законом вимог зберегти звільнення іноземних доходів від турецького прибуткового податку на 20 років. При цьому сама собою пільга не звільняє фізичну особу від необхідності аналізу фіскальних наслідків в інших державах.

Висновок

Введення 20-річних податкових канікул для фізичних осіб у Турецькій Республіці стало однією з значних змін законодавства останніх років. Держава запропонувала новим резидентам комплексний механізм фіскального стимулювання, що включає звільнення закордонних кваліфікованих доходів від податку на прибуток, відсутність обов'язку декларувати такі доходи, застосування пільгової ставки податку на дарування та спадок, а також поширення режиму на осіб, які стали резидентами після 1.01.2026. При цьому законодавець зберіг загальний порядок оподаткування доходів, що мають джерело походження в Туреччині, закріпивши заборону на врахування витрат, пов'язаних із звільненими іноземними доходами, та передбачивши можливість анулювання пільгового режиму при виявленні порушень умов його застосування.

Я можу пояснювати, як правильно підтвердити й оформити податкове резидентство в Туреччині, оцінити структуру іноземних доходів і визначити, чи підпадають вони під пільгу. Крім того, я допомагаю побудувати попередню стратегію податкового структурування до переїзду, щоб мінімізувати ризики та забезпечити відповідність вимогам законодавства. Також я допомагаю оцінити відповідність фізичної особи критеріям 20-річного звільнення в Турецькій Республіці, забезпечити юридичну перевірку перед зміною резидентства, щоб режим застосовувався коректно та безпечно.