Саме розуміння поняття «інвестиційний фонд» є достатньо широким, але, як правило, воно використовується для позначення об'єднання коштів, які можуть бути представлені у вигляді грошей, акцій, позик, матеріальних чи нематеріальних активів.
Фонд може бути засобом, що володіє лише одним активом, наприклад, Bumi PLC або Genel Energy PLC, які були створені фінансистом Натаніелем Ротшильдом для придбання певного типу компаній.
Зазвичай, як одна особа, так і сукупність осіб, які підписують, купують або продають акції, можуть відкрити інвестиційний фонд.
Однією з визначальних характеристик зареєстрованого інвестфонду є те, що він найчастіше управляється фондовим керуючим, який перебуває під наглядом національного регулятора й основною функцією якого є управління чи консультування з питань фонду.
Цілі реєстрації інвестиційного фонду
- отримання доходу;
- некомерційні цілі, наприклад, благодійний фонд;
- розподіл ризиків;
- управління активами та пасивами компанії з метою отримання прибутку;
- залучення інвесторів (наприклад, банк може створити інвестфонд у Чехії для розміщення певних активів і після цього залучати інвесторів для отримання коштів за управління банком).
Нині є багато видів інвестиційних фондів. Ви можете замовити консультацію щодо реєстрації інвестиційного фонду й отримати супровід у процесі реалізації Вашого бізнес-проекту. Нижче подані найпопулярніші категорії фондів.
Категорії фондів за об'єктами інвестування
- прямі інвестиції;
- цінні папери з фіксованим доходом;
- хеджування;
- ринок нерухомості.
Категорії фондів за моделями отримання прибутку інвестором:
Ця модель переважно використовується для заснування приватного фонду (private equity funds). Наприклад, реєстрація інвестфонду прямих інвестицій залучає кошти інвесторів, коли це необхідно для інвестицій. Запозичення коштів лише у випадку потреби, а не заздалегідь у повному обсязі, впливає на підвищення внутрішньої норми прибутковості фонду (IRR), якщо воно вимірюється від дати виходу чи реалізації тієї чи іншої інвестиції. На виході початкова вартість і прибуток або дохід від приросту капіталу, який стосується кожного активу, розподіляються між інвесторами та рідко реінвестуються.
Зареєстрований приватний інвестиційний фонд, як правило, має фіксований термін існування, і суть полягає в тому, щоб інвестувати, а потім повернути весь капітал і прибуток до ліквідації створеного фонду. Як наслідок, установа інвестфонду передбачає також розподіл частки прибутку між його керуючими. В організованому інвестиційному фонді такої моделі активи, що залишилися після розподілу наприкінці терміну його функціонування, можна продати на вторинному ринку, як і позицію інвестора.
Доходи, отримані від інвестицій, зазвичай розподіляються в процесі їх виникнення, наприклад, чистий дохід від нерухомості, надходження від здавання майна в оренду або доходи від приросту капіталу з фіксованим доходом. Фонд такої моделі, як правило, вважається "закритим", а не "відкритим". Це означає, що кількість інвесторів та інвестована сума є фіксованими й мають фіксований термін дії.
Ринкова модель, переважно характерна для організації інвестфонду цінних паперів, у якому акції чи паї фонду торгуються, зазвичай, на ринку. Капітал не розподіляється між інвесторами, хоча можуть виплачуватись регулярні та більші разові дивіденди. ь
Пайові фонди, що створюються, можуть мати або не мати фіксований термін функціонування, а прибуток, отриманий усередині самого фонду, повинен привести до зростання цін його акцій. Однак фонди, що дотримуються такої моделі, зазнають таких витрат ринку, як:
- неліквідність;
- продаж активів нижче за номінальну вартість;
- ринкові, економічні чи інвестиційні показники;
Організований фонд управління активами викуповує акції, що належать інвесторам у фонді, а при викупі (або протягом певного часу) також виплачує інвесторам прибуток, "прив'язаний" до цих акцій.
Частка прибутку виплачується як винагорода за результати діяльності керівником фонду. Паї часто викуповуються за вартістю чистих активів (NAV) цього паю або співвідносяться з нею. NAV паю – це загальна сума валових активів фонду за вирахуванням левереджу та зобов'язань, поділена на кількість паю у фонді. Зазвичай NAV розраховується керуючими фондами. Як правило, за такою моделлю відбувається реєстрація відкритого інвестиційного фонду – це означає, що кількість інвесторів і сума інвестицій коливається залежно від виконання та погашення зобов'язань інвестора й може існувати протягом невизначеного періоду, якщо фонд не буде ліквідовано.
ЦІКАВИТЬ СУПРОВІД РЕЄСТРАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ?
Категорії фонду за стратегіями інвестування:
- венчурний капітал;
- викуп контрольного пакету акцій;
- короткотермінові/довготермінові активи;
- приріст капіталу;
- капітал з метою розвитку;
- великомасштабна/цільова;
- позикове й акціонерне фінансування (стратегія Mezzanine).
Категорії фонду за інструментами реалізації:
- реєстрація партнерства з обмеженою відповідальністю в ЄС;
- заснування офшорної компанії чи партнерства;
- створення підприємства з оптимальним оподаткуванням;
- інкорпорація публічної компанії чи компанії, акції якої котируються на фондовій біржі.
При виборі інструменту реалізації у процесі створення інвестиційного фонду необхідно звернути увагу на низку факторів:
- він має бути оптимальним із погляду оподаткування для інвесторів і групи управляючих фондом, враховуючи також активи фонду та їх місцезнаходження;
- режим регулювання, що є найменш обтяжливим і водночас забезпечує належний рівень довіри до інвестфонду, який реєструється, з урахуванням думки потенційних інвесторів;
- будь-які обмеження щодо цільових інвесторів (внутрішніх або зовнішніх) або їх здатність інвестувати в певні інструменти;
- попередній досвід потенційних інвесторів і керуючих фондами.
Альтернативні активи можна розділити на два інших типи: неліквідні – такі, як приватний капітал, венчурний капітал, нерухомість, і більш ліквідні – такі, як цінні папери, що котируються на біржі, сировинні товари та похідні фінансові інструменти. Це сприяло розвитку двох типів структури фондів: відкриті та закриті.
|
Тип фонду |
Ліквідність/Інвестиції |
Активи |
|
Відкритий фонд |
Переважна більшість активів фонду реалізується протягом короткого періоду. Організований відкритий фонд має невизначений термін дії. Інвестори можуть викуповувати (цілком або частково) або збільшувати свої відсотки протягом терміну існування заснованого відкритого фонду. |
Зазвичай це велика кількість дрібних активів (наприклад, акції, що котируються) або активів, розмір яких можна легко скоригувати (наприклад, деривативи). Створення відкритого фонду дає змогу купувати нові активи з додатковими інвестиціями. Він фінансує вилучення коштів інвесторами шляхом часткової реалізації активів фонду. |
|
Закритий фонд |
Неліквідна структура. Кількість інвесторів зазвичай фіксується. Як правило, інвестор, який хоче створити на Кіпрі закритий інвестфонд, не може вийти з нього протягом терміну його існування, оскільки фонд не в змозі ліквідувати активи для фінансування виходу. Можливі лише інвестиції протягом першої половини функціонування фонду, щоб надати час для виходу активів. Більший розмір активів означає, що кожен фонд може бути інвестовано до десятка коштів. Фонд працює протягом обмеженого періоду, припиняє свою діяльність після того, як усі активи будуть продані. |
Активи зберігаються протягом мінімального періоду (наприклад, для реструктуризації портфельної компанії). Зазвичай утримується менша кількість великих активів, наприклад, портфельні компанії або нерухомість. |
Процес реєстрації інвестиційного фонду в Європі включає такі етапи:
- розроблення концепції фонду, включно з інвестиційною метою/стратегією/прибутковістю (наприклад, створення фонду прямих інвестицій);
- премаркет із ключовими інвесторами для визначення інтересу до фонду, уточнення концепції фонду (наприклад, реєстрація хеджфонду; або створення фонду венчурних інвестицій);
- визначення та призначення ключових консультантів і постачальників ключових послуг (наприклад, юридичних і податкових консультантів, адміністраторів й аудиторів);
- розроблення структури фонду з урахуванням відповідних податкових і регуляторних аспектів (наприклад, установа закритого інвестиційного фонду);
- підготовка докладніших умов функціонування для фонду. Ключовими факторами щодо умов будуть інвестиційна стратегія фонду, наприклад, організація інвестиційного фонду цільового капіталу розвитку та визначені переговорні позиції керівника й інвесторів;
- проект маркетингового матеріалу для фонду;
- поширення та проведення первинних переговорів із потенційними інвесторами;
- розгляд умов діяльності фонду та проведення комплексної експертизи інвесторами;
- формування юридичної документації фонду;
- інвестори розглядають юридичну документацію та надають коментарі щодо неї;
- переговори між керуючим та інвесторами;
- підписання угод інвесторами;
- закриття угоди.
Необхідні документи для реєтрації інвестиційного фонду
Реєстрація інвестиційного фонду, створеного як партнерство, зазвичай вимагає таких основних документів:
- Документ про пропозицію цінних паперів (Меморандум про приватне розміщення)
Цей документ містить інформацію про організований фонд – таку, як його інвестиційна мета та стратегія, короткий виклад його умов, відомості про керівництво і його послужний список, а також більш докладну технічну інформацію – таку, як фактори ризику, короткий виклад податкових наслідків інвестування та докладний опис обмежень щодо фонду.
- Угода між партнерами
Вона укладається між генеральним партнером і кожним партнером з обмеженою відповідальністю. Угода між партнерами є основним документом, який регулює партнерські відносини, у ньому докладно викладаються всі умови діяльності фонду.
- Угода про управління інвестиціями
Ця угода укладається між фондом і його керуючим. У ньому, з-поміж іншого, передбачається призначення управителя та обставини, за яких призначення управителя може бути припинено. Як зазначено вище, керівник або отримує винагороду, наприклад, від організованого хеджфонду, або отримує винагороду від генерального партнера з пріоритетної частки прибутку свого генерального партнера. В останньому випадку фактична сума, що підлягає виплаті, зазвичай не вказується в такій угоді.
- Угода з інвестиційним консультантом
Як правило, укладається між керуючим та інвестиційним консультантом. Її зміст аналогічний Угоді про управління інвестиціями. Вона стосується призначення, звільнення та винагороди консультанта.
- Договір підписки на акції
Кожен інвестор підписує договір підписки на акції, відповідно до якого він погоджується бути пов'язаним партнерською угодою. Кожен інвестор надає інформацію про себе, запевнення та гарантії щодо себе, включно з правом на інвестування в зареєстрований інвестфонд.
- Додаткові угоди
У ході переговорів керуючий може погоджувати з інвесторами певні питання, які надалі закріплюються в партнерській угоді (наприклад, конкретна звітна інформація, потрібна інвестору). Такі угоди з індивідуальними учасниками викладаються в супровідних листах із відповідними інвесторами.
Висновок
Співробітники компанії YB Case надають послуги з супроводу реєстрації інвестиційного фонду в різних юрисдикціях.
Отже, створення інвестиційного фонду є комплексним проектом, який включає безліч етапів, що вимагають професійного підходу.
Якщо Вам потрібна консультація фахівців щодо реєстрації інвестиційного фонду в ЄС, то Ви можете погодити дату та час її проведення за контактами, які вказані нижче.
