Іноземні інвестиції у В’єтнам

Іноземні інвестиції у В’єтнам є суттєвим складником економічної моделі країни та відіграють відповідальну роль у розвитку виробничого сектору. Привабливість країни зумовлена політичною та макроекономічною стабільністю, динамікою економічного зростання, значними трудовими ресурсами, відносно конкурентоспроможною вартістю робочої сили та розширенням мережі міжнародних торгівельних угод.

У статті я роз’яснюю основні аспекти контролю за прямими іноземними інвестиціями у В’єтнамі, форми присутності іноземного інвестора, податкові зобов’язання, обмеження, встановлені законодавством, і пільги.

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) у В’єтнам: можливості та переваги

В’єтнам посідає одне з провідних місць у виробничих і торгівельних ланцюгах Азії. Країна залучає капітал у переробну промисловість, електроніку, цифрову економіку, енергетику, інфраструктуру та інші галузі.

Іноземці воліють відкривати бізнес у В’єтнамі з кількох причин:

• вигідне географічне розташування, що забезпечує доступ до ринків АСЕАН і міжнародних торгівельних маршрутів;
• внутрішній ринок, що швидко зростає;
• модернізація виробничих напрямків;
• наявність кваліфікованого кадрового потенціалу;
• участь країни у міжнародних торгівельних угодах;
• конкурентоспроможне податкове середовище та передбачені законодавством інвестиційні пільги для окремих категорій інвесторів і проєктів;
• інтеграція в азійські виробничі ланцюги;
• можливість організації експортного виробництва;
• розвиток електронної промисловості та цифровізація економіки;
• державна підтримка високотехнологічних та інноваційних проєктів.

Влада країни зацікавлена в ініціативах, які створюють технологічну, виробничу та економічну цінність.

Регулювання іноземних інвестицій у В’єтнамі: вимоги та порядок допуску

З 1 березня 2026 року основним нормативним актом, що визначає правові критерії здійснення інвестиційної діяльності у В’єтнамі, є Закон про інвестиції № 143/2025/QH15. Указ № 96/2026/ND-CP від 31 березня встановив докладні правила застосування нових інвестиційних норм, зокрема перелік видів діяльності, щодо яких діють обмеження для іноземних інвесторів, і закріпив механізм подальшої перевірки дотримання встановлених вимог.

Міністерство фінансів здійснює загальне регулювання та координацію інвестиційної політики, тоді як значну частину процедур, пов’язаних із реєстрацією та супроводом інвестиційних проєктів у В’єтнамі, передано на рівень провінцій. Важливим результатом реформи інвестиційного законодавства для іноземних інвесторів стала зміна підходу до регулювання відкритості ринку для нових учасників. У новому законі та декреті переглянуто перелік видів діяльності, для яких раніше встановлювалися спеціальні умови щодо вливань іноземного капіталу.

Для практичного застосування нових правил усі види діяльності можна умовно поділити на три основні категорії:

1. Заборонені. До цієї категорії належать види діяльності, здійснення яких не допускається законодавством незалежно від того, є інвестор іноземним чи в’єтнамським. Зокрема, йдеться про окремі напрямки, пов’язані із забороненими речовинами, а також про діяльність, яка може зачіпати національну оборону та безпеку.
2. З особливими умовами для іноземних інвесторів. В окремих секторах реєстрація компанії з іноземними інвестиціями у В’єтнамі допускається, однак інвестор має виконати встановлені законодавством вимоги. Залежно від галузі вони передбачають обмеження частки іноземного капіталу, обов’язкове ліцензування, вимоги до розміру капіталу, форми присутності на ринку або структури партнерства з місцевими компаніями.
3. Без спеціальних обмежень для іноземних інвесторів. Якщо конкретний напрямок не належить до заборонених і не встановлені спеціальні умови допуску, інвестор має право здійснювати відповідні операції на загальних підставах. У такому разі застосовуються стандартні правила реєстрації компанії та ведення бізнесу, а державний контроль значною мірою здійснюється вже на наступних етапах.

За попереднього регулювання перелік умовних видів діяльності охоплював понад 200 напрямків. Залежно від конкретної галузі до іноземного інвестора висувалися додаткові вимоги, зокрема обмеження на розмір іноземної частки, необхідність отримання спеціальних дозволів, дотримання вимог до капіталу або використання певної корпоративної структури. З набранням чинності новим законодавством частину попередніх обмежень для іноземних інвестицій у В’єтнамі було скасовано або переглянуто. За оцінками фахівців, зміни торкнулися близько 38 сфер.

Після набрання чинності новим законодавством умови роботи та дозволені види діяльності для іноземних інвесторів у В’єтнамі було переглянуто. Частину попередніх обмежень скасовано або пом’якшено, тоді як у стратегічних і регульованих секторах спеціальні вимоги збереглися. Тому можливість ведення конкретного виду бізнесу необхідно оцінювати з урахуванням установлених для нього умов допуску.

Основні форми прямих іноземних інвестицій у В’єтнам

Законодавство передбачає кілька основних механізмів здійснення прямих іноземних інвестицій у В’єтнам. Залежно від цілей і структури вкладень інвестор може створити нову компанію, придбати акції або частку участі у наявному підприємстві, реалізувати інвестиційний проєкт або укласти договір про ділове співробітництво.

Іноземний підприємець може відкрити компанію у В’єтнамі у формі товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерного товариства. Це один з найпоширеніших варіантів для довгострокової присутності на ринку. Однією із законодавчих змін став новий порядок черговості реєстраційних процедур. Якщо запланований вид діяльності не має обмежень для іноземних інвесторів або інвестор відповідає встановленим умовам доступу до ринку, компанію у В’єтнамі можна зареєструвати до отримання інвестиційного реєстраційного сертифіката (Investment Registration Certificate, IRC).

Водночас відкриття компанії у В’єтнамі з іноземним капіталом не дає права автоматично займатися будь-якою діяльністю. Після визначення напрямку бізнесу необхідно перевірити, чи допускається іноземна участь у відповідному секторі та чи встановлено додаткові вимоги — наприклад, обмеження щодо розміру іноземної частки, ліцензування, капіталу.

Інший варіант — прямі іноземні інвестиції у В’єтнам завдяки купівлі акцій або частки у наявній компанії. Попередня реєстрація угоди потрібна не в усіх випадках. Вона необхідна у ситуаціях, коли придбання призводить до збільшення іноземної участі у компанії, що працює у сфері з обмеженим доступом, або до перевищення визначеного порогу іноземного володіння понад 50 відсотків, а також у низці випадків, пов’язаних із земельними правами та територіями, що мають значення для національної оборони та безпеки. Перед тим як здійснити інвестиції в бізнес у В’єтнамі, необхідно окремо перевірити корпоративну структуру компанії, що придбавається, її ліцензії, види діяльності, земельні права та наявний відсоток іноземної участі.

Іноземний інвестор може самостійно реалізовувати проєкт. Такий формат застосовується, наприклад, під час будівництва виробничого підприємства, логістичного об’єкта, технологічного центру або іншої комерційної ініціативи. Переважно реєстрація інвестиційного проєкту у В’єтнамі супроводжується отриманням Investment Registration Certificate, якщо законодавство не передбачає спеціального порядку.

Ще один спосіб створити інвестиційний проєкт у В’єтнамі — укласти договір про ділове співробітництво (Business Cooperation Contract, BCC) з місцевим партнером. У цьому разі іноземний інвестор і в’єтнамська сторона домовляються спільно вести певний бізнес, розподіляти між собою доходи та виконувати узгоджені зобов’язання, не створюючи для цього окремої компанії.

Наприклад, іноземний інвестор може надати фінансування, технології або обладнання, а в’єтнамський партнер — виробничі потужності, персонал або доступ до місцевого ринку. Для договорів, що укладаються за участю іноземних інвесторів, законодавство встановлює спеціальні інвестиційні вимоги та процедури. Їхній обсяг залежить від складу учасників і характеру проєкту.

Іноземні інвестиції у В’єтнам: галузеві обмеження

Під час реєстрації компанії з іноземним капіталом у В’єтнамі або планування інших форм інвестицій насамперед необхідно визначити точний вид запланованої діяльності та зіставити його з чинною системою класифікації економічних галузей (Vietnam Standard Industrial Classification, VSIC).

Наявність певного коду VSIC ще не означає, що бізнес підпадає під спеціальні обмеження. Необхідно перевірити відповідний опис діяльності та зіставити його з актуальними переліками, встановленими інвестиційним законодавством. Залежно від конкретної галузі умови стосуються:

• допуску іноземного капіталу;
• форми присутності на ринку;
• розміру іноземної участі;
• виконання додаткових вимог.

Для окремих видів бізнесу, особливо пов’язаних з виробництвом, імпортом і обігом певних товарів, потрібно також враховувати коди HS, що застосовуються у митній класифікації.

Особливу увагу слід приділити ситуаціям, коли формальний опис коду VSIC не повністю відображає фактичну модель бізнесу. У такому разі державні органи запитують додаткові відомості про характер і передбачуваний обсяг діяльності. Щоб знизити ризик додаткових запитів і затримок під час реєстрації інвестиційного проєкту у В’єтнамі, опис доцільно сформулювати заздалегідь так, щоб він чітко відповідав заявленим кодам VSIC і давав змогу визначити вимоги щодо доступу, застосовні до цієї діяльності.

Як інвестувати у В’єтнам

Процедура залежить від обраної структури та характеру ініціативи. Під час створення нового бізнесу зазвичай потрібно пройти кілька етапів.

На першому етапі визначають фактичну діяльність і відповідні класифікаційні коди. Це важливо, оскільки саме від обраного напрямку залежать:

• можливість іноземного володіння;
• необхідність оформлення ліцензій;
• інвестиційні вимоги;
• податковий режим;
• можливість отримання пільг;
• необхідність погодження проєкту з державними органами.

Якщо діяльність не включена до обмеженого переліку та спеціальні закони не встановлюють додаткових обмежень, діє загальний принцип національного режиму доступу.

Інвестору необхідно визначити, чи він буде:

• створювати нову компанію;
• купувати частку або акції наявного бізнесу;
• реалізовувати самостійний інвестиційний проєкт;
• укладати договір про співпрацю (BCC).

Залежно від конкретної ситуації оформляються документи відповідно до інвестиційного та корпоративного законодавства. За умови дотримання вимог щодо доступу до ринку економічна організація може бути створена до оформлення інвестиційного реєстраційного сертифіката.

Після створення компанії необхідно організувати банківську інфраструктуру та забезпечити внесення інвестиційного капіталу відповідно до зареєстрованої структури й вимог валютного регулювання. Банки проводять власні процедури перевірки клієнта та джерела коштів.

Якщо діяльність підлягає умовним вимогам, після реєстрації компанії у В’єтнамі необхідно оформити ліцензії, сертифікати або інші дозволи. Зокрема, спеціальні вимоги діють у регульованих сферах — фінансовому секторі, освіті, охороні здоров’я, телекомунікаціях, торгівлі.

Як іноземцю запустити бізнес у В’єтнамі: порядок узгодження в окремих галузях

Порядок реалізації проєктів за участю іноземного капіталу у В’єтнамі визначається загальними нормами інвестиційного законодавства та специфікою конкретної галузі, масштабом, характеристиками земельної ділянки й обсягом необхідних дозволів. Найскладніший комплекс узгоджень виникає під час запуску проєктів в індустріальних парках, у сфері нерухомості та будівництва об’єктів енергетичної інфраструктури.

Відкриття бізнесу у В’єтнамі в індустріальному парку

Залежно від параметрів проєкту та його місця розташування може знадобитися попереднє погодження на рівні центральних або провінційних органів влади, після чого здійснюється реєстрація інвестиційної програми у компетентному органі. Переважно інвестиційне досьє містить такі документи:

• інвестиційну пропозицію з описом проєкту, його потужності, структури фінансування, строків реалізації та очікуваних соціально-економічних результатів;
• матеріали, що підтверджують правовий статус земельної ділянки, зокрема рішення про її надання або оренду;
• екологічну документацію, зокрема оцінку впливу на довкілля, якщо вона є обов’язковою для відповідного проєкту;
• документи з планування та зонування, що підтверджують відповідність програми затвердженим планам територіального та земельного розвитку;
• фінансові матеріали інвестора, які підтверджують наявність ресурсів для реалізації проєкту (банківські документи, фінансову звітність, гарантії або інші передбачені законодавством підтвердження);
• додаткові матеріали, якщо ініціатива передбачає надання державних преференцій, розвиток інфраструктури або інші заходи підтримки.

Залежно від категорії проєкту та рівня його значущості у процедурі беруть участь як провінційні органи, що відповідають за інвестиції та промисловий розвиток, а також відповідні центральні відомства.

Реалізація інвестиційних проєктів у сфері нерухомості у В’єтнамі

Окрім інвестиційного законодавства, до таких проєктів застосовуються положення про землю, житло, будівництво та підприємницьку діяльність у сфері нерухомості. Одним з основних питань є правовий статус земельної ділянки. Інвестор повинен мати передбачену законодавством підставу для використання землі — наприклад, рішення уповноваженого державного органу про надання у користування або оренду чи інший допустимий механізм набуття відповідних прав.

Окреме значення мають обмеження, встановлені для купівлі нерухомості у В’єтнамі іноземними громадянами й організаціями. Під час реалізації житлових програм необхідно враховувати передбачені законодавством кількісні обмеження на володіння об’єктами іноземцями. Також необхідно належним чином зареєструвати інвестиційний проєкт у В’єтнамі та надати підтвердження спроможності виконати заявлені зобов’язання, зокрема наявності фінансування, законних підстав для використання землі та реалістичного плану розвитку об’єкта.

Іноземні інвестиції у В’єтнам в енергетичній сфері

Енергетичні проєкти характеризуються підвищеним рівнем державного регулювання. Спочатку необхідно визначити відповідність ініціативи затвердженій стратегії та планам розвитку енергетичної системи країни, тобто для реалізації великих інвестиційних проєктів у В’єтнамі у сфері генерації потрібно здійснити перевірку їхньої відповідності національному плануванню енергетики. Істотну роль відіграє питання реалізації виробленої електроенергії. Залежно від моделі проєкту необхідно укласти угоду про купівлю електроенергії з уповноваженим покупцем. Одночасно оцінюється технічна можливість підключення об’єкта до енергосистеми та відповідність вимогам до мережевої інфраструктури.

До складу документації зазвичай входять:

• документи, що підтверджують відповідність ініціативи планам розвитку енергетики;
• проєкт угоди про продаж або купівлю електроенергії;
• екологічні дозволи, передбачені для відповідного об’єкта;
• техніко-економічне обґрунтування;
• матеріали про заплановану потужність, технологію, підключення до мережі та строки будівництва;
• інвестиційна документація, необхідна для реєстрації проєкту;
• документи, що підтверджують право інвестора претендувати на передбачені законодавством митні, земельні або податкові пільги для іноземних інвесторів у В’єтнамі.

Можливість застосування звільнень або інших преференцій необхідно оцінювати з огляду на категорію проєкту, місце його реалізації, характер діяльності та виконання встановлених законом умов.

Регулювання інвестиційної діяльності у В’єтнамі: податковий контроль та підстави для перевірки

Одним з елементів реформування системи контролю прямих іноземних інвестицій у В’єтнамі стало посилення механізму подальшого контролю (hậu kiểm). На відміну від підходу, за якого значну частину вимог перевіряли безпосередньо до видачі реєстраційних документів, оновлена модель передбачає оперативніше проходження реєстраційних процедур із подальшою перевіркою фактичного дотримання законодавства вже під час реалізації інвестиційного проєкту у В’єтнамі.

У межах подальшого контролю оцінюються:

• відповідність фактичної діяльності зареєстрованим напрямкам бізнесу;
• дотримання інвестиційних зобов’язань;
• порядок формування та внесення капіталу;
• правомірність застосування податкових пільг;
• виконання вимог, установлених галузевим законодавством.

У процесі запуску інвестиційного проєкту у В’єтнамі доцільно вибудовувати систему комплаєнсу так, щоб підтвердні документи формувалися та систематизувалися протягом усієї діяльності.

Перевірку може бути ініційовано у разі виявлення невідповідностей у звітності або окремих операціях компанії. До факторів підвищеного ризику належать:

1. Розбіжності в податкових документах.
2. Операції з пов’язаними особами.
3. Невідповідність руху інвестиційного капіталу заявленим параметрам.
4. Фактичне здійснення незаявленої діяльності.
5. Неправомірне використання податкових та інвестиційних стимулів.
6. Порушення строків подання обов’язкової звітності.

Які документи слід підготувати заздалегідь

У разі посилення подальшого контролю за іноземними інвестиціями у В’єтнамі рекомендується забезпечити централізоване зберігання документів, які дають змогу будь-коли підтвердити законність реєстрації, фінансування та поточної діяльності.

До базового комплекту доцільно долучити:

• чинне свідоцтво про реєстрацію інвестицій та документи, що підтверджують усі подальші зміни інвестиційного проєкту;
• актуальне свідоцтво про реєстрацію підприємства (ERC), включно з відомостями про учасників, акціонерів та законних представників;
• статут та інші корпоративні документи;
• рішення учасників або акціонерів, протоколи засідань органів управління та інші корпоративні документи, пов’язані з внесенням капіталу, зміною інвестиційного проєкту та схваленням правочинів із пов’язаними сторонами;
• банківські документи, що підтверджують внесення інвестиційного капіталу, включно з платіжними дорученнями та документами за відповідними рахунками;
• матеріали з трансфертного ціноутворення — в обсязі, передбаченому застосовними вимогами, включно з локальною документацією, CbCR, якщо відповідна звітність є обов’язковою;
• договори, рахунки-фактури та первинні документи, що підтверджують отримання доходів і здійснення витрат;
• документи, що обґрунтовують право компанії на застосування податкових або інших інвестиційних стимулів;
• дозволи, ліцензії, висновки та інші документи, необхідні для здійснення регульованих видів діяльності;
• екологічну та галузеву документацію, включно з відповідними звітами та підтвердженнями проходження обов’язкових процедур;
• документи, що підтверджують структуру власності та відомості про бенефіціарних власників, якщо їх розкриття вимагає застосовне законодавство.

Інформація у реєстраційних документах, бухгалтерському та податковому обліку, банківських документах і договорах має давати змогу простежити єдиний ланцюг від реєстрації інвестиційного проєкту у В’єтнамі до фактично здійснюваних операцій.

Основні ризики іноземних інвестицій у В’єтнам

Попри лібералізацію інвестиційного регулювання, говорити про повне усунення адміністративних і правових бар’єрів передчасно. Спрощення окремих процедур не виключає необхідності враховувати галузеві обмеження, вимоги щодо допуску іноземного капіталу на в’єтнамський ринок і подальший державний контроль. До найсуттєвіших ризиків належать:

1. Неправильний вибір виду діяльності. Та сама бізнес-модель може регулюватися кількома нормативно-правовими актами. Помилка у визначенні фактичного виду діяльності може призвести до неправильної оцінки вимог щодо іноземного капіталу.
2. Ігнорування обмежень щодо іноземного володіння. Реєстрація компанії з іноземним капіталом у В’єтнамі не означає, що іноземцю дозволено володіти 100 відсотками права голосу у будь-якій сфері.
3. Невідповідність розміру інвестиційного капіталу економічним параметрам проєкту. Заявлений обсяг капіталу має бути співмірним із масштабом ініціативи, передбачуваними витратами та фінансовими можливостями інвестора. Відхилення від економічно обґрунтованого обсягу фінансування може поставити під сумнів реалістичність програми та спроможність інвестора виконати взяті на себе зобов’язання.
4. Земельні ризики. У виробничих та інфраструктурних проєктах необхідно заздалегідь перевіряти можливість використання конкретної ділянки, її правовий статус, цільове призначення землі та обмеження щодо території.

Висновок

Регулювання прямих іноземних інвестицій у В’єтнам перебуває у процесі масштабного оновлення. Закон про інвестиції № 143/2025/QH15 спростив низку процедур, розширив можливості для прискореної реєстрації та зробив доступ закордонних інвесторів до ринку гнучкішим. Водночас держава посилює увагу до технологічного рівня, ефективності та довгострокової економічної віддачі.

Для стандартного бізнесу у багатьох галузях залишається доступною модель компанії зі 100 відсотковим іноземним капіталом. Однак конкретні умови залежать від виду діяльності, структури інвестицій, розміру іноземної участі, території реалізації проєкту та вимог галузевого законодавства.

Я допомагаю оцінити структуру інвестицій, перевірити застосовні обмеження, визначити необхідний пакет дозволів і реєстрацій, підготувати документи та супроводжувати інвестиційний проєкт у В’єтнамі на всіх етапах взаємодії з державними органами — від вибору моделі інвестування до започаткування діяльності.