Отримати ПНП для роботи у В'єтнамі

Отримати ПНП для роботи у В'єтнамі тепер неможливо в обхід роботодавця: Decree № 219/2025/NĐ-CP, який набув чинності у серпні 2025 року, об'єднав обґрунтування найму іноземця й подання його особистих документів у єдиний пакет. Повноваження щодо видачі Work Permit перейшли до провінційних Народних комітетів, а трудовий дозвіл і міграційний статус оформлюються послідовно в межах одного адміністративного ланцюжка.

У цій статті я розповім, як оформити робочу ПНП у В'єтнамі через коректну зв'язку трудового та міграційного статусу. Йтиметься про Work Permit, підстави для звільнення від дозволу на роботу, категорії LĐ1 і LĐ2, Temporary Residence Card, терміни дії документів і роль роботодавця.

Як влаштовано правову модель оформлення ПНП робітника у В'єтнамі

Законодавство республіки розділяє трудову та міграційну процедури легалізації іноземців. Щоб отримати трудову ПНП у В'єтнамі, фахівцю потрібно спочатку підтвердити своє право на зайняття посади, а потім оформити законну основу для перебування. Перший рівень контролю реалізується через отримання дозволу працювати чи офіційного підтвердження звільнення від нього. Другий рівень фіксує міграційний статус через надання відповідного коду візи або видачу пластикової картки.

У побуті підприємці часто використовують термін робочий дозвіл на проживання у В'єтнамі, хоча у юридичному сенсі законодавство оперує поняттям тимчасової картки проживання. Вона є основним документом для довгострокового перебування в країні, підтверджуючи статус резидента на період дії трудового договору. Віза в цій системі відіграє роль інструменту для в'їзду, але вона не замінює необхідності реєстрації професійного статусу в органах праці.

Регулювання процесів розподілено між кількома актами, де міграційний закон відповідає за перетин кордону, а трудовий кодекс встановлює правила допуску іноземців до вакансій. Робоча карта проживання у В'єтнамі оформляється з урахуванням положень консолідованої версії циркуляру 02/VBHN-BCA та регламентів профільного Міністерства фінансів. Основні нормативні орієнтири представлені в таблиці нижче.

Нормативна база трудової легалізації

Суттєві зміни до адміністративної логіки вніс нормативний акт Decree № 219/2025/NĐ-CP, який набув чинності 7 серпня 2025 року. Реформа скасувала стару двоетапну схему, за якої компанія мала спочатку погодити квоту на використання іноземних кадрів, а лише потім подавати досьє на конкретного співробітника. Наразі тимчасова карта проживання у В'єтнамі запитується в межах інтегрованої процедури, де обґрунтування найму й особисті документи кандидата розглядаються одночасно.

Повноваження щодо прийняття рішень і видачі документів наразі зосереджені у провінційних Народних комітетах. Подібна централізація на місцевому рівні вимагає від бізнесу чіткого розуміння регіональної специфіки, особливо за наявності розгалуженої мережі філій. Коректно оформлена Temporary Residence Card для роботи у В'єтнамі видається лише за участю приймаючої організації, яка є гарантом дотримання іноземцем місцевого законодавства.

Трудова діяльність без реєстрації карається жорстко, причому електронна віза не дає права на зайняття вакантних позицій навіть на короткий термін. В системі обліку кожному співробітнику надається певний статус: віза LĐ1 у В'єтнамі призначена для експертів, звільнених від отримання дозволу, а віза LĐ2 у В'єтнамі оформляється для решти найнятих фахівців.

Види робочої ПНП у В'єтнамі

Юридична класифікація резидентських статусів безпосередньо залежить від характеру трудових відносин і кваліфікації заявника. Основні види робочої ПНП у В'єтнамі діляться на дві категорії відповідно до кодів трудової діяльності. Категорія LĐ1 закріплена за іноземцями, які за законом не зобов'язані отримувати стандартний дозвіл на роботу, наприклад, високопосадовці або керівники представництв. Робоча ПНП LĐ2 у В'єтнамі охоплює масовий сегмент фахівців, експертів і технічних працівників, діяльність яких підтверджена виданим воркпермітом.

Процес переходу до довгострокового проживання неможливий без участі організації-спонсора, яка підписує контракт і подає відомості до органів контролю. Робоча віза LĐ2 у В'єтнамі зазвичай стає першим кроком, після чого на її підставі всередині країни запитується пластикова карта. Термін дії таких документів суворо лімітований умовами найму й не може перевищувати двох років.

Основні робочі категорії проживання у В'єтнамі

Визначення фінальної тривалості документа залежить від сукупності технічних параметрів. Державні органи враховують:

• термін дії трудового договору;
• період, зазначений у дозволі на роботу чи документі про звільнення;
• термін дії закордонного паспорта заявника;
• рішення конкретного провінційного Народного комітету.

При розрахунку дати закінчення дії статусу застосовується жорстке обмеження: будь-яка робоча TRC у В'єтнамі має припиняти дію мінімум за 30 днів до закінчення терміну паспорта. Якщо цей період коротший за два роки, то й документ резидента буде виданий на менший час. Отримана таким чином тимчасова посвідка на проживання у В'єтнамі анулюється автоматично при розірванні трудових відносин, незалежно від дати, зазначеної на карті.

Максимальний термін робочої ПНП у В'єтнамі в 24 місяці встановлений трудовим кодексом як базова межа одного циклу легалізації. Після цього часу й після використання права на разове продовження фахівцю доведеться ініціювати процедуру заново з оновленим пакетом документів. При цьому робоча карта резидента у В'єтнамі може бути оформлена лише після фактичної легалізації в реєстрах департаменту праці.

Електронні візи, що дозволяють перебувати в республіці до 90 днів, не є інструментом трудової міграції й не дають преференцій при отриманні резидентства. Встановлений законом термін Temporary Residence Card у В'єтнамі робить її набагато зручнішим інструментом для бізнесу, порівняно з багаторазовими візами.

Основні вимоги для отримання ПНП робітника у В'єтнамі

Процедура найму іноземного персоналу в республіці передбачає відповідність кандидата заявленій позиції та корпоративним параметрам наймача. Законодавство ділить співробітників на чотири основні категорії, для кожної з яких визначено специфічний набір підтверджувальних документів.

Керівники та виконавчі директори підтверджують статус через статутні документи компанії або рішення ради директорів щодо призначення на посаду. Для категорії експерта необхідно подати диплом про вищу освіту або документ, що підтверджує еквівалентну кваліфікацію. Технічні працівники повинні мати документ про проходження професійної підготовки тривалістю щонайменше рік. За новими правилами експерту потрібно підтвердити щонайменше 2 роки релевантного стажу, а технічному персоналу — 2 роки досвіду за наявності підготовки або 3 роки без неї.

Кваліфікаційні стандарти для іноземних працівників

Особисті документи кандидата містять закордонний паспорт, кольорові фотографії встановленого формату й довідки про стан здоров'я. Огляд стану здоров'я здійснюється лише в акредитованих медичних закладах. Виданий за підсумками перевірки висновок зберігає юридичну силу протягом 12 місяців.

Трудовий дозвіл завжди прив'язаний до конкретної юридичної структури та зафіксованої в контракті посади. Іноземець не має права самостійно змінювати місце роботи чи сферу діяльності без проходження нового циклу погодження. Щоб отримати дозвіл на роботу для іноземця у В'єтнамі, компанія-наймач повинна подати актуальні дані про свою реєстрацію й ліцензії на ведення діяльності.

Підстави для звільнення від Work Permit під час оформлення робочої ПНП у В'єтнамі

Законодавство передбачає низку випадків, за яких стандартна процедура отримання трудового дозволу замінюється на спрощений режим. Отримати ПНП для роботи у В'єтнамі без оформлення класичного воркперміту можуть особи, діяльність яких має пріоритетне значення для економіки чи соціальної сфери.

Інвестори, чий внесок у статутний капітал в'єтнамської організації становить не менше 3 млрд VND, мають право на преференційний режим легалізації. Цей поріг дозволяє використовувати інвесторську ПНП у В'єтнамі, який базується на факті володіння часткою в бізнесі або управлінням акціонерним товариством.

Перелік осіб, які мають право на спрощений порядок діяльності:

• іноземні учасники та власники компаній з обмеженою відповідальністю за умови вкладення капіталу в розмірі не менше ніж 3 млрд VND;
• голови й учасники органів управління акціонерних компаній, якщо обсяг інвестицій становить від 3 млрд VND;
• закордонні особи, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з громадянами Соціалістичної Республіки В'єтнам;
• керівники проєктами чи уповноважені представники закордонних некомерційних організацій;
• юристи, які оформили дозвіл на ведення адвокатської діяльності через Міністерство юстиції В'єтнаму;
• експерти та технічні працівники, які прибувають для короткострокової діяльності.

Короткострокова робота у В'єтнамі без дозволу працювати допускається для експертів і керівників, якщо загальний термін перебування не перевищує 90 днів протягом календарного року. Сумарний період розраховується з 1 січня до останнього дня року, включно з усіма в'їздами спеціаліста до країни. У подібних ситуаціях роботодавець зобов'язаний надіслати письмове повідомлення до компетентного органу мінімум за 3 робочі дні до фактичного початку виконання співробітником своїх обов'язків.

Більшість категорій звільнених осіб потребує проходження процедури підтвердження статусу, відомої як Work Permit Exemption у В'єтнамі. Клопотання про видачу такого підтвердження направляє організація, яка приймає, щонайменше за 10 днів до запланованого початку трудової діяльності іноземного фахівця.

Уповноважений Народний комітет провінційного рівня розглядає подані матеріали протягом 5 робочих днів із моменту отримання повного пакету документів.

Юридичний статус іноземця фіксується кодом LĐ1, який проставляється у візових документах чи карті проживання. Застосування категорії LĐ1 для роботи у В'єтнамі підтверджує, що фахівець легалізований через режим звільнення від трудового дозволу.

Документи для оформлення ПНП робітника у В'єтнамі

Формування досьє для легалізації потребує системного підходу, оскільки дозвіл на роботу для іноземця у В'єтнамі є лише первинною ланкою в ланцюжку документів. Склад пакету залежить від підґрунтя перебування та планованої посади співробітника.

Перевірка особистої історії кандидата здійснюється через довідку про відсутність судимості, видану не раніше як за 6 місяців до звернення до державних органів. Медичний стан підтверджується сертифікатом здоров'я, термін його дії обмежений 12 місяцями.

Після завершення трудової легалізації настає етап формування папки для імміграційної служби. До неї входять такі документи для Temporary Residence Card у В'єтнамі:

• заповнені форми № NA6 та № NA8 від організації-спонсора та самого заявника;
• форма № NA16 із зразками печатки та підпису керівника (при первинній реєстрації компанії в системі);
• оригінал трудового дозволу чи офіційне підтвердження про звільнення від нього;
• підтвердження онлайн-реєстрації за місцем тимчасового перебування із системи поліції;
• оригінал паспорта з робочим штампом відповідної категорії.

Усі папери, отримані за межами В'єтнаму, повинні пройти процедуру консульської легалізації. Винятки передбачені лише для країн, які мають із республікою двосторонні угоди про взаємне визнання актів. Після легалізації тексти перекладаються в'єтнамською мовою, а правильність перекладу засвідчується нотаріально.

Процедура отримання ПНП робітника у В'єтнамі: етапи оформлення

Процес легалізації побудований як послідовне проходження адміністративних бар'єрів, де кожен наступний крок залежить від успіху попереднього. Процедура отримання робочої ПНП у В'єтнамі вимагає від сторін тісної взаємодії ще до фізичного в'їзду співробітника. Система унеможливлює самостійне оформлення статусу без активної участі ліцензованого роботодавця.

Перед поданням документів проводиться аудит посадових вимог і документів кандидата. Сторони визначають, чи потрібен класичний дозвіл, чи застосовні норми про звільнення від нього.

Роботодавець ініціює процес через національний портал державних послуг. За законом подання на Work Permit до В'єтнаму здійснюється в інтервалі від 60 до 10 днів до очікуваного виходу людини на роботу. Народний комітет розглядає заявку протягом 10 робочих днів, а в разі негативного рішення надсилає письмове пояснення причин у триденний термін.

Після отримання паперового чи електронного дозволу на роботу починається фаза взаємодії з департаментом імміграції. У цей період відбувається подання на Temporary Residence Card у В'єтнамі через уповноважені офіси в Ханої, Хошимін або провінції. Заявник повинен мати чинну візову підставу, що відповідає його поточному трудовому статусу.

Отримання пластикової картки не завершує етапи отримання Work Permit у В'єтнамі, оскільки статус залишається жорстко прив'язаним до наймача. Будь-яка зміна позиції, функціоналу чи роботодавця вимагає повторного проходження всього адміністративного ланцюжка.

Регламентні терміни адміністративних процедур

Середній термін оформлення ПНП робітника у В'єтнамі становить від трьох до п'яти тижнів за умови повної готовності легалізованих документів. У цей період входить і оформлення робочої візи у В'єтнам, яка є сполучною ланкою між трудовим дозволом і картою резидента.

Вартість ПНП робітника у В'єтнамі й адміністративні витрати

Фінансове планування релокації співробітників вимагає розподілу витрат на державні мита й операційні витрати. Основним джерелом інформації про міграційні збори виступає затверджений Міністерством фінансів Circular №28/2026/TT-BTC. Документ встановлює фіксовані ставки за видачу в'їзних документів і реєстрацію статусу резидента.

Розмір зборів за видачу трудового дозволу не універсальний для всієї території країни. Законодавство делегує право визначати вартість Work Permit у В'єтнамі провінційним Народним радам. Залежно від регіону реєстрації компанії, сума платежу буде різнитися. Наприклад: у Ханої та Хошиміні збір за видачу нового дозволу становить від 400 000 до 600 000 в'єтнамських донгів.

Міграційні збори за Temporary Residence Card у В'єтнамі зазвичай номінуються в іноземній валюті, проте розрахунки здійснюються в національній. Бухгалтерії підприємства варто заздалегідь уточнювати курс на дату проведення транзакції. Використання доларів США допускається як розрахункова база, але фактичне зарахування коштів до бюджету вимагає обов'язкової конвертації в донги.

Державні мита та обов'язкові платежі

Крім прямих мит виникають суттєві супутні витрати на підготовку досьє. Перелік необхідних витрат містить такі позиції:

• консульська легалізація документів про освіту та стаж у країні походження;
• нотаріальний переклад іноземної документації в'єтнамською мовою;
• проходження комплексного медичного обстеження в ліцензованих клініках;
• оплата довідок про відсутність судимості в місцевих чи закордонних органах поліції;
• виготовлення професійних фотографій згідно з встановленими форматами;
• кур'єрські послуги та представницькі витрати під час подання документів через уповноважених осіб.

Висновок

Реформа системи регулювання праці в республіці завершила перехід до інтегрованої моделі управління міграційними потоками. Щоб отримати робочу ПНП у В'єтнамі, підприємство має бути активним ініціатором процесу, підтверджуючи відповідність кожного найманого фахівця жорстким кваліфікаційним цензам. Нова адміністративна логіка унеможливлює поверхневий підхід до підготовки досьє, вимагаючи синхронізації даних між податковими, трудовими й імміграційними відомствами.