Telegram
WhatsApp
WeChat
Суд в Іспанії виступає як ключовий інститут, що забезпечує підтримку стабільного правового режиму, що сприяє розвитку підприємництва. Шляхом послідовного застосування норм цивільного, комерційного та корпоративного права, суди в Іспанії гарантують захист прав і законних інтересів комерційних суб'єктів протягом усього життєвого циклу їхньої діяльності. З допомогою механізмів судового контролю гарантується стабільність громадянських прав, дотримання договірних зобов'язань, ефективна реалізація майнових і немайнових прав юридичних осіб.
Ефективне правосуддя у сфері підприємницьких відносин сприяє зміцненню довіри інвесторів, зниження транзакційних витрат і створення передбачуваних умов ведення бізнесу. Вирішення судових спорів в Іспанії регулюється Законом 1/2000 від 7 січня про цивільний процес і європейське процесуальне законодавство.
Врегулювання спорів в Іспанії: основи функціонування судових органів
Ефективне функціонування ринкових відносин багато в чому залежить від того, наскільки розвинена система вирішення міжнародних спорів в Іспанії, зокрема і альтернативних методів, та чітких механізмів примусового виконання судових актів. Судова система Іспанії створює умови для конструктивної взаємодії економічних суб'єктів, мінімізуючи транзакційні витрати та сприяючи зміцненню довіри між контрагентами.
З урахуванням транскордонного характеру сучасної економічної діяльності іноземні підприємці та інвестори, які діють на іспанському ринку, стикаються з необхідністю вирішення комерційних спорів згідно з принципами іспанської правової системи. У зв'язку з цим поінформованість про особливості судової системи в Іспанії, зокрема правила підсудності, порядок доведення, терміни розгляду справ, інші процесуальні аспекти, є основним фактором для забезпечення захисту законних інтересів.
Вирішення спорів в Іспанії, засноване на знанні національного законодавства та його гармонізації з міжнародними правовими стандартами, дають підприємцям можливість для проведення комплексного правового аудиту потенційних ризиків, пов'язаних із веденням комерційної діяльності, що дозволяє здійснювати превентивні заходи, спрямовані на мінімізацію ймовірності виникнення судових розглядів. Здатність підприємця оперативно реагувати на правові виклики, повністю оцінювати перспективи судового процесу в Іспанії, – це ключові фактори для мінімізації негативних наслідків для бізнесу.
Іспанська судова система, яка функціонує на засадах гласності та незалежності судової влади, надає суб'єктам підприємництва надійний правовий механізм для захисту їх корпоративних прав, майнових інтересів і репутації в умовах ринкової економіки. Законодавчо встановлені механізми вирішення міжнародних спорів в Іспанії та виконання іноземних судових актів підвищують впевненість підприємницької спільноти під час інвестування і ведення бізнесу на іспанському ринку.
Підприємництво високо оцінює оперативність і ефективність правозастосовних механізмів, неупередженість і професіоналізм суддів при врегулюванні великих комерційних спорів в Іспанії. Характерна риса іспанського процесуального права – можливість застосування попередніх забезпечувальних заходів, що дозволяє сторонам, які беруть участь у судочинстві в Іспанії, домогтися судового захисту до винесення остаточного рішення в справі, наприклад, шляхом накладення арешту на майно відповідача.
Як влаштовано систему судів в Іспанії?
При веденні підприємницької діяльності на території Іспанії суб'єкт господарювання, який має намір реалізувати своє право на судовий захист, повинен розуміти конституційно-правові норми, що регламентують сферу цивільних та економічних відносин. Вирішення комерційних спорів в Іспанії характеризується високим ступенем легітимності та виконання іноземних судових рішень, а також розвиненою інфраструктурою не тільки судової системи, а й міжнародного арбітражу.
Конституція Іспанії – основне і найвище правило іспанської правової системи. Структура судової системи Іспанії, врегульована Ley Orgánica 6/1985, 1 de julio, del Poder Judicial, побудована на конституційному принципі єдності юрисдикції. Суддівський корпус, уніфікований за статусом, диференціюється за функціональними ознаками (територіальною підсудністю, предметною компетенцією, специфікою повноважень).
Цивільне судочинство в Іспанії характеризується трьохрівневою структурою судового контролю. На першому рівні правосуддя здійснюється одноосібно суддями загальної юрисдикції, зокрема мировими суддями, судами першої інстанції та спеціалізовані комерційні суди, які мають забезпечувати початковий етап судового розгляду. Апеляційне оскарження рішень судів першої інстанції відбувається в колегіальних судових органах — регіональних судах, які складаються із трьох суддів, що гарантує поглиблений аналіз правових питань і забезпечує можливість перегляду судових вердиктів в апеляційному порядку.
Верховний суд і вищі суди автономних спільнот здійснюють касаційний контроль судових актів у цивільних справах, забезпечуючи однаковість судової практики та захист законних інтересів учасників процесу. Конституційний суд Іспанії є гарантом дотримання конституційних норм у судовому процесі, здійснюючи конституційний контроль.
Зазначений закон детально регламентує не лише структуру судової системи Іспанії та визначає процедуру відбору та призначення суддів, встановлюючи при цьому суворі вимоги до їх незалежності та неупередженості, а й містить вичерпний перелік підстав для притягнення суддів до відповідальності за порушення норм професійної етики. Для іноземних інвесторів, які ведуть свою діяльність на території Іспанії, Organic Law – це важливий інструмент правового захисту, оскільки він містить гарантії судового захисту прав і законних інтересів, чітко розмежовує повноваження судових органів різних інстанцій.
Вирішення спорів в іспанських судах: низка супутніх законів, які регулюють процес судочинства
Нормативна база, що регламентує судовий процес в Іспанії, представлена не лише Organic Law, а й сукупністю кодифікованих актів, куди входить Цивільний, Кримінальний, Комерційний кодекси та Кодекс адміністративних правопорушень. Вказані кодекси містять вичерпну регламентацію процесуальних процедур і термінів для реалізації конституційного права на судовий захист. Вони детально визначають правовий статус і процесуальні функції учасників судового процесу, закріплюючи повноваження й обов'язки кожної сторони, визначають механізм примусового виконання судових рішень.
Враховуючи той факт, що судова система Королівства Іспанія інтегрована в правовий простір Європейського Союзу, врегулювання комерційних спорів в Іспанії характеризується застосуванням як національних правових норм, так і загальноєвропейських юридичних стандартів. При цьому кожна галузь іспанського права має власну процесуальну специфіку, що виражається в детально регламентованих процедурах, характерних для кримінального, цивільного та інших видів судочинства.
Вирішення корпоративних спорів в Іспанії, які пов'язані з порушенням корпоративних прав, оскарженням рішень органів управління, розподілом часток у статутному капіталі, застосуванням положень статутних документів тощо, здійснюється відповідно до норм корпоративного права та процесуального законодавства. Судове врегулювання корпоративних спорів в Іспанії сприяє кодифікації судової практики, формуючи прецеденти, які суттєво впливають на розвиток корпоративного права та сприяють створенню стабільного та передбачуваного правового середовища.
Варто відзначити, що врегулювання міжнародних комерційних спорів в Іспанії щодо окремих категорій справ, зокрема справи про неспроможність міжнародних корпоративних груп і спори, які виникають із міжнародних ліцензійних договорів, може бути предметом комплексного правового регулювання, що включає як національні, так і наднаціональні норми. Загалом, в умовах глобалізації та зростаючої складності міжнародних економічних відносин, розуміння особливостей іспанського судового права стає цінним інструментом для суб'єктів транскордонної діяльності.
Підпис до ілюстрації: позиція Іспанії в глобальному рейтингу верховенства права (2024 рік).
Вирішення спорів у судах Іспанії: роз'яснення повноважень судових інстанцій
Іспанська судова система, заснована на суворому дотриманні принципу поділу влади, гарантує незалежність судової влади та об'єктивність правосуддя. Багаторівнева структура судових органів, що включає муніципальні, провінційні та національні суди, створює ефективні механізми врегулювання спорів за допомогою судового розгляду в Іспанії. Принцип територіальної організації судової влади, реалізований через судові інстанцій у кожному регіоні, пов'язані з єдністю правових норм і принципів, що забезпечує доступність правосуддя для всіх суб'єктів правовідносин і сприяє реалізації принципу правової держави.
Судова система Іспанії ґрунтується на принципі розмежування компетенції судових органів. Органи цивільної юрисдикції покликані вирішувати спори в Іспанії, які виникають у сфері цивільних правовідносин. Ця категорія спорів включає розбіжності, породжені невиконанням договорів, і навіть спори, які пов’язані з сімейним і трудовим законодавством, але не обмежується ними.
Спеціалізовані комерційні суди мають виняткову компетенцію у вирішенні широкого спектра конфліктів, що виникають у сфері підприємницької діяльності. До кола їх підвідомчості входять справи про неспроможність (банкрутство) юридичних осіб, що супроводжуються застосуванням складних процедур реструктуризації, ліквідації, численні корпоративні спори, зокрема справи про визнання правочинів недійсними, оскарження рішень органів управління юридичних осіб тощо. Крім того, до їх ведення віднесені справи, пов'язані із захистом інтелектуальної власності, як-от патенти, товарні знаки, авторські права та ноу-хау, що потребують глибокого аналізу специфічних правових норм і судової практики.
Врегулювання податкових спорів в Іспанії, як правило, кваліфікуються як адміністративні провадження, що ініціюються платниками податків у разі незгоди з актами оподаткування або санкціями. Кримінальне судочинство в Іспанії охоплює як економічні злочини, так і тяжкі посягання на особу і майно.
Судовий процес в Іспанії регулюється двома верховними судовими органами:
- Верховним судом, як останньою інстанцією, який здійснює судовий контроль за законністю та обґрунтованістю постанов, винесених судами нижчих інстанцій. Структурно Верховний суд поділено на спеціалізовані палати, покликані розглядати справи, які стосуються різних галузей права.
- Конституційним судом, наділеним виключною компетенцією щодо захисту конституційних прав громадян, щодо здійснення контролю відповідності нормативних актів положенням Конституції. За допомогою своєї діяльності Конституційний Суд виступає гарантом верховенства Конституції та забезпечує єдність правової системи Іспанії.
Вищі судові органи відіграють ключову роль у гарантуванні єдності судового тлумачення права та гармонізації правозастосовної практики в межах держави. При цьому іспанське законодавство гарантує незалежність суддів, неприпустимість будь-якого зовнішнього втручання у провадження судової влади.
Підпис до ілюстрації: вебресурс судової влади Королівства Іспанії.
Які справи найчастіше стають предметом врегулювання через суд Іспанії?
У відповідь на збільшення потреб підприємницької спільноти в спеціалізованому судовому захисті було створено інститут комерційних судів. Ці суди мають компетенцію з вирішення міжнародних спорів, які виникають із цивільних правовідносин, учасниками яких є комерційні організації. До найпоширеніших категорій справ, які розглядаються комерційними судами, належать справи про неспроможність, договірні спори, справи про захист інтелектуальної власності.
Судові органи Іспанії, що спеціалізуються на комерційних справах, вирізняються високим рівнем професіоналізму суддів, що зумовлено розумінням ними специфіки корпоративних відносин. Завдяки цьому судовий розгляд щодо комерційних спорів в Іспанії відрізняється оперативністю та ефективністю, оскільки не вимагає залучення сторонніх експертів для роз'яснення суду складних юридичних питань.
До речі, щодо врегулювання комерційних спорів в Іспанії, то в контексті правовідносин, які складаються в акціонерних товариствах публічного типу, масштаб корпоративних конфліктів може досягати значних масштабів, торкаючись великої кількості зацікавлених осіб. При цьому, недоліки корпоративного управління в подібних товариствах часто мають системний характер, що зумовлено складністю та багатоаспектністю корпоративних відносин.
Система права Іспанії, в контексті вирішення спорів, які виникають в акціонерних товариствах публічного типу, функціонує таким, щоб зберегти баланс інтересів як міноритарних, так і мажоритарних акціонерів. Цей підхід реалізується за допомогою комплексного механізму правового захисту, спрямованого на запобігання зловживанням домінантним акціонером, забезпечення рівних умов для всіх акціонерів і дотримання принципів корпоративного управління, закріплених у законодавстві та корпоративних документах.
Судові розгляди Іспанії часто пов'язані з порушенням прав на інтелектуальні активи компаній. Підприємці, які працюють в інноваційних галузях, стикаються з неправомірним відтворенням інтелектуальної власності, що виражається в незаконному копіюванні технологічних рішень, товарних знаків чи промислових зразків. У разі своєчасного звернення до судового органу правовласник має право вимагати судової заборони на використання об'єктів інтелектуальної власності, що знаходяться під його правовим захистом, і стягнути компенсацію за заподіяні збитки. Враховуючи специфіку справ, вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності в Іспанії найчастіше є тривалим процесом, що вимагає від позивача вироблення оптимальної процесуальної стратегії та надання суду вичерпної доказової бази.
Вирішення контрактних спорів в Іспанії є домінантною категорією справ, яка найчастіше є предметом судового розгляду. Їх специфіка полягає в різноманітності правових інтерпретацій, що виникають під час виконання або невиконання зобов'язань, які випливають із цивільно-правових договорів. Типовими прикладами таких спорів є справи щодо неналежного виконання або невиконання договірних зобов'язань, які пов'язаних із поставками товарів чи наданням послуг, а також одностороннє розірвання договорів, яке не підкріплене законними підставами.
Якщо виникають податкові спори, адміністративний розгляд у судах Іспанії є дієвим інструментом захисту прав іноземних підприємців. Судовий захист дозволяє оскаржити неправомірні рішення податкових органів і домогтися коригування податкових зобов'язань. Судовий процес в Іспанії в цьому випадку зводиться до кваліфікованої юридичної оцінки застосування норм податкового законодавства до конкретної податкової ситуації.
Зв’яжіться з нашими спеціалістами
Вирішення спорів у судах Іспанії: процедурні формальності
Підставою для порушення судового провадження в Іспанії є подання позовної заяви, оформленої відповідно до вимог процесуального законодавства. Позовна заява має містити точний опис предмета спору, підстави позову та позовні вимоги. Вибір суду, який розглядатиме цю справу, відбувається з урахуванням характеру правовідносин, що становлять предмет спору.
Відповідно до положень іспанського процесуального законодавства ініціація судового розгляду пов'язана з необхідністю сплати державного мита та належного повідомлення відповідача про поданий позов. За дотримання формальних вимог процесуального закону судова справа підлягає прийняттю до провадження, після чого суддя здійснює формальну перевірку позовної заяви щодо відповідності вимогам процесуального законодавства. У разі позитивного результату перевірки призначається попереднє судове засідання, під час якого сторони отримують можливість подати свої процесуальні позиції та запропонувати суду можливі аргументи, щоб на свою користь вирішити комерційний спір в Іспанії.
Сучасне іспанське право характеризується гнучкістю та орієнтованістю на економічну ефективність. Перш ніж розпочати судові процедури в Іспанії, законодавець заохочує сторони спору до використання механізмів досудового врегулювання спорів, що сприяє зниженню судового навантаження та оптимізації витрат на правосуддя. Перевага такого підходу – можливість досягнення компромісних рішень, адаптованих до специфіки конкретного спору та інтересів сторін.
Якщо спроби вирішити спір в Іспанії шляхом переговорів чи інших позасудових способів не мають успіху, сторони звертаються по захист своїх прав до суду. Судовий процес в Іспанії характеризується гнучкістю та адаптивністю до різних видів спорів, проте ґрунтується на єдиних принципах, реалізація яких виражається, зокрема, у наданні сторонам рівних можливостей для подання доказів, зокрема допиту свідків і призначення судових експертиз. Нижче описано процедуру судового провадження в Іспанії.
Починається процес судового розгляду в Іспанії з ініціації позовного провадження. Позивач готує позовну заяву, в якій формулює предмет і підстави своїх вимог, додає стосовні і допустимі докази. Судовий орган перевіряє подані документи щодо їх відповідності встановленим процесуальним нормам, визначає підсудність справи і, у разі відсутності перешкод, виносить ухвалу про прийняття позову до провадження. Після цього відбуваються попередні процесуальні дії. Сторони вступають в обмін первинною інформацією, уточнюють свої правові позиції та формують доказову базу. На цьому етапі нерідко виникають передумови для досягнення мирової угоди, що дозволяє уникнути затяжного судового розгляду і знизити процесуальні витрати.
Наступним етапом є підготовче судове засідання. Учасники процесу в присутності судді обговорюють суттєві обставини справи, надають попередні докази та, за необхідності, ініціюють проведення судових експертиз. За результатами, суддя визначає графік подальших процесуальних дій, призначає дати судових засідань по суті або пропонує сторонам розглянути можливості альтернативного вирішення спору в Іспанії.
Наступний етап розгляду в судах Іспанії — основне судове засідання, під час якого проводиться комплексний аналіз усіх поданих доказів, аргументів сторін і показань свідків за безпосередньої участі судді. Після завершення всебічного судового розгляду, що включає детальний аналіз поданих доказів і допит осіб, які беруть участь у справі, судовий орган видаляється до нарадчої кімнати для колегіального обговорення та ухвалення остаточного судового рішення.
Після закінчення терміну на оскарження та набрання законної сили, на відповідача покладається виконання приписів, що містяться в ньому, у чітко означений судом часовий проміжок. Невиконання судового акта у встановлений термін кваліфікується як злісне ухилення від виконання судового рішення та тягне за собою застосування до відповідача комплексу примусових заходів, передбачених чинним законодавством. Ці заходи можуть включати, крім іншого, виконавчі санкції, спрямовані на стимулювання добровільного виконання судового акта та відшкодування заподіяних позивачу збитків.
Тривалість судового процесу в Королівстві Іспанія схильна до сильної варіативності, яка визначається як ступенем юридичної складності спору, так і поточним навантаженням конкретного судового органу. У середньому, вирішення комерційних спорів в іспанських судах триває від кількох місяців до одного року, проте в окремих випадках терміни можуть бути тривалішими. Фінансові витрати на ведення судового процесу в Іспанії, що включають винагороду представників юридичних осіб, оплату послуг перекладачів, проведення експертиз і сплату державних мит безпосередньо залежать від кількості залучених до судового розгляду сторін.
Відповідно до принципу двосторонності судового розгляду в Іспанії, сторонам надається право на оскарження судових актів у порядку апеляції. Цей процес покликаний забезпечити всебічний та об'єктивний розгляд спору, надає можливість перегляду судового рішення вищою судовою інстанцією. Підставами для оскарження виступають як процесуальні порушення, допущені судом першої інстанції, що виражаються, наприклад, у неналежному дослідженні доказів, порушенні принципів змагальності або застосуванні невірних норм процесуального права, так і помилки в застосуванні матеріального права, що полягають у неправильному тлумаченні або застосуванні норм, які регулюють відповідні правовідносини.
Таким чином, апеляційне провадження виступає гарантом судового захисту та забезпечує можливість виправлення судових помилок, сприяючи формуванню одноманітної судової практики. Для запобігання невиконанню судових рішень іспанське процесуальне право наділяє судових виконавців широким спектром повноважень. До таких заходів примусового виконання відносяться, зокрема, накладення арешту на майно боржника та блокування його банківських рахунків.
Хто може розпочати судовий розгляд в Іспанії?
Відповідно до іспанського процесуального законодавства, іноземні особи, які не мають постійного місця проживання на території Іспанії, мають право доступу до іспанського правосуддя нарівні з громадянами цієї держави. При цьому, для забезпечення ефективності судового захисту, іноземні позивачі мають право вдатися до допомоги кваліфікованого юриста, який спеціалізується на міжнародному праві.
Вибір конкретної судової інстанції, до якої треба звернутися з позовною заявою, залежить від характеру спірних правовідносин, а також від місця знаходження відповідача чи майна, що є предметом позову. Варто відзначити, що процедура подання позовної заяви до іспанського суду має свої особливості, пов'язані з необхідністю дотримання певних формальних вимог і термінів. У зв'язку з цим іноземним особам рекомендується звернутися за юридичною консультацією щодо порядку ведення судового процесу в Іспанії.
Вирішення міжнародних спорів в Іспанії загалом характеризується принципом відкритості та доступності для всіх суб'єктів правовідносин. Однак при здійсненні правосуддя щодо іноземних громадян виникають специфічні процесуальні особливості. Особи, які не є громадянами Іспанії або держав-членів ЄС, при зверненні до іспанських судів за захистом своїх прав і законних інтересів, найчастіше зобов'язані підтвердити свій правовий статус, а саме легальність перебування на території Іспанії. Ця вимога зумовлена необхідністю встановлення процесуальної правосуб'єктності іноземного громадянина.
Крім того, з метою забезпечення принципу змагальності цивільного процесу та права на захист іноземні документи, подані до іспанського суду, підлягають обов'язковому нотаріальному засвідченню і перекладу іспанською мовою. Ця вимога спрямована на гарантування зрозумілості та точності сприйняття судовими органами поданих доказів.
Суб'єкти господарювання без постійного представництва на території Королівства Іспанія зберігають право на проведення судового розгляду в іспанських судах у разі спорів із резидентними контрагентами. Проте реалізація цього права пов'язана з певними особливостями процесуального характеру. Насамперед необхідно провести аналіз умов укладеного між сторонами договору. Присутність у договорі норми про вибір суду прямо свідчить про виняткову компетенцію конкретного іспанського суду розглядати будь-які спори щодо цих правовідносин.
За відсутності в угоді застереження щодо компетенції конкретного суду, треба враховувати, що законодавство Іспанії має низку специфічних вимог до процесуального представництва іноземних громадян. Обов'язковою умовою участі в судовому розгляді на території Іспанії є наявність довіреності, виданої місцевому адвокату/юристу, який має право судового захисту.
Процесуальні документи, які формуються судовими органами, зазвичай складаються іспанською мовою. Якщо особа, яка бере участь у судовому процесі, не має достатнього рівня іспанської мови, вона має право скористатися послугами кваліфікованого перекладача, що забезпечує точний та повний переклад процесуальних документів й усних виступів. Законодавство передбачає обов'язок забезпечити синхронний переклад судового засідання, що може суттєво вплинути на фінансові витрати на ведення судового процесу в Іспанії. Варто зазначити, що ігнорування цих вимог може спричинити процесуальні санкції, аж до визнання доказів неприпустимими та ухвалення рішення не на користь іноземного громадянина.
Іспанська судова система функціонує так, що кожна процесуальна дія, чи то клопотання, апеляція чи то ініціювання експертизи, має суворо відповідати приписам, закріпленим у процесуальному законодавстві. Почавши етап судового розгляду, справа підлягає деталізованій перевірці на відповідність встановленим формальним критеріям. Особлива увага приділяється легалізації та перекладу іспанською мовою всіх поданих доказів. Недотримання цих вимог спричиняє повернення позову, що може суттєво затягнути процес захисту порушених прав.
Правила оскарження рішень судів першої інстанції щодо великих комерційних спорів
Рішення судів першої інстанції, винесені за результатами усного судового розгляду за позовами, розмір яких не перевищує еквівалента 3 тисячі євро, не підлягають оскарженню в апеляційному порядку до вищого судового органу. Це обмеження не поширюється на інші судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, які можуть бути оскаржені у визначеному процесуальному порядку.
Апеляційна інстанція, яка функціонує як суд другої інстанції, здійснює комплексний судовий контроль щодо судового акта, прийнятого судом першої інстанції, за допомогою його касаційного перегляду. Мета такого перегляду – всебічна перевірка законності та обґрунтованості судового рішення, зокрема відповідність його нормам матеріального та процесуального права. Апеляційна інстанція має право повторно проаналізувати докази, подані під час врегулювання спору в іспанському суді, надати нову правову оцінку фактам справи, перекваліфікувати спірні правовідносини. Для досягнення позитивного результату апеляції необхідно обґрунтувати наявність суттєвих порушень процесуального процесу, допущених судом першої інстанції, або спростувати висновки суду про факти, значущі для справи, та/або дати іншу правову оцінку встановленим фактам.
Учасники судового розгляду, які не згодні з прийнятим судом першої інстанції судовим актом, мають право на його оскарження в апеляційному порядку шляхом подання відповідної скарги протягом 12-денного терміну, що рахується з дня офіційного ухвалення рішення. При цьому апелянт обмежений у поданні нових доказів, що допускаються лише в певних визначених законом випадках. Відповідач на апеляційну скаргу має 10-денний термін для подання заперечень.
Транскордонні судові розгляди в Іспанії
В іспанській правовій системі, заснованій на принципі автономії волі учасників цивільного обігу, що реалізується відповідно до положень Римської конвенції про право, застосовне до договірних зобов'язань, сторонам надається свобода вибору застосовного права до їх договірних відносин. Ця свобода не є абсолютною і обмежена нормами іспанського права, які покликані забезпечити захист певних категорій учасників цивільного обігу. Так, з метою захисту прав споживачів, а також через специфіку трудових і страхових відносин, іспанське законодавство встановлює низку норм, які не можуть бути змінені або скасовані угодою сторін. Подібні обмеження зумовлені прагненням законодавця запобігти зловживанням договірною свободою.
Під час проведення судового розгляду в Іспанії, при розгляді спорів, що виникають із договірних зобов'язань, і за відсутності в угоді між сторонами про вибір застосовного права, іспанські суди, керуючись нормами міжнародного приватного права, передбаченими статтею 4 Регламенту Рим I, будуть застосовувати колізійну норму, визначивши її за допомогою аналізу сукупності обставин справи, з урахуванням принципу найтіснішого зв'язку та наявності застережень про відповідальність.
Відзначимо, що судова система Іспанії, яка є частиною правового простору Європейського Союзу, функціонує в тісному взаємозв'язку із загальносоюзними правовими інститутами. Принцип верховенства права, закріплений в основоположних договорах ЄС, зобов'язує іспанські суди при здійсненні правосуддя забезпечувати повну відповідність національного законодавства та судової практики нормам і принципам, встановленим на рівні ЄС.
Виконання іноземних судових рішень в Іспанії
Визнання та виконання іноземних судових рішень в Іспанії ґрунтується на нормативно-правовій базі, сформованій на основі односторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів. У контексті Європейського Союзу правове регулювання цієї сфери здійснюється за допомогою уніфікованих норм, закріплених у Регламенті Ради ЄС № 44/2001 та Регламенті Ради ЄС № 1346/2000. За межами правового простору ЄС ключову роль у розробці та гармонізації міжнародних норм, що стосуються визнання та виконання іноземних судових рішень, відіграє Гаазька конференція з міжнародного приватного права.
Іспанські судові інстанції, керуючись принципом взаємності, як правило, визнають і виконують судові акти, винесені іноземними судами, за умови наявності відповідної міжнародної угоди, укладеної між Іспанією та державою винесення рішення. У контексті ЄС уніфіковану процедуру визнання та виконання судових рішень у комерційних справах регулює Брюссельський регламент. У разі відсутності двосторонньої угоди або стосовно держав, які не є учасниками ЄС, до відносин, що виникають у зв'язку з виконанням іноземних судових актів, застосовується внутрішнє законодавство Іспанії.
Визнання та виконання іноземного судового рішення в Іспанії зумовлено дотриманням низки формальних і процесуальних умов. По-перше, іноземний судовий акт має бути остаточним і не підлягати оскарженню відповідно до права держави його винесення, що свідчить про набрання ним законної сили. По-друге, він повинен відповідати вимогам, що висуваються до іноземних судових актів іспанським процесуальним законодавством. Успішне проходження процедури визнання наділяє іноземний судовий акт статусом виконавчого документа, що дозволяє примусово реалізувати вимоги, які містяться в ньому, на території Іспанії.
Альтернативи судовому розгляду в Іспанії
Публікація Organic Law 1/2025 від 2 січня, що набирає чинності з 3 квітня поточного року, знаменує собою новий етап в іспанському цивільному процесі. Закон, який вводить обов'язкове застосування альтернативних способів вирішення спорів в Іспанії, декларує курс на оптимізацію функціонування судової системи та посилення ролі досудових процедур.
Закон запроваджує норму щодо попереднього застосування заходів щодо позасудового врегулювання спору в Іспанії шляхом альтернативних методів як обов'язкову умову для порушення цивільного судочинства. При цьому законодавець залишає можливість розпочати судочинство в Іспанії у виняткових випадках, без спроб попередньо вирішити спір шляхом медіації в Іспанії або вдавшись до арбітражу. Такі випадки включають, наприклад, провадження в оборотних документах або коли однією зі сторін спору є суб'єкт державного сектора.
Іспанська система правосуддя надає підприємцям можливість вибору альтернативного способу вирішення спорів. Одним із ефективних інструментів є вирішення спору через арбітраж в Іспанії. Суть цієї процедури полягає в підписанні сторонами арбітражної угоди, в силу якої вони добровільно відмовляються від свого права на звернення до державних судів і передають спір на розгляд незалежного третейського суду.
Арбітражний суд формується на основі угоди сторін, що визначає як склад арбітражної колегії, так і застосовне до арбітражного розгляду в Іспанії процесуальне право. Ця особливість дозволяє сторонам суттєво впливати на перебіг і результат арбітражного розгляду, обираючи арбітрів, які мають необхідні знання та досвід у відповідній сфері, узгоджуючи процесуальні правила, що відповідають специфіці спору.
На відміну від державного судочинства, комерційний арбітраж в Іспанії характеризується більшою гнучкістю процесуальних форм. Арбітри, не будучи пов'язані суворими процесуальними формами, можуть приймати рішення, засновані на принципах справедливості та комерційної доцільності, що дозволяє сторонам досягти більш швидкого та ефективного вирішення ділового спору в Іспанії.
Міжнародний арбітраж в Іспанії характеризується суворою конфіденційністю. Цей принцип, закріплений у відповідних законодавчих актах та арбітражних регламентах, зумовлений необхідністю захисту конфіденційної інформації комерційного характеру, запобігання потенційним збиткам ділової репутації сторін спору. З огляду на це арбітражний розгляд в Іспанії проводиться в закритому режимі.
Останніми роками арбітраж в Іспанії набуває статусу кращого методу вирішення спорів для транснаціональних корпорацій. Можливість призначення висококваліфікованих і досвідчених арбітрів, оперативність винесення арбітражного рішення суттєво полегшують діяльність підприємців, які прагнуть уникнути тривалих і виснажливих судових розглядів. Ця тенденція знаходить підтримку на державному рівні, оскільки сприяє розвантаженню державної судової системи та зміцнює репутацію Іспанії як привабливої юрисдикції для іноземних інвестицій.
Підпис до ілюстрації: вебресурс Іспанського суду.
Ще одним альтернативним варіантом є вирішення спору за допомогою медіації в Іспанії. Медіація – це структурований процес добровільного позасудового врегулювання спорів в Іспанії. Цей альтернативний метод врегулювання розбіжностей набув особливої актуальності у сфері корпоративних відносин.
Медіація в Іспанії за допомогою залучення нейтральної третьої особи (медіатора) сприяє відновленню комунікації між конфліктуючими суб'єктами та формуванню умов для досягнення взаємоприйнятної угоди. Ключовою перевагою медіації є її гнучкість, що дозволяє сторонам самостійно визначати предмет і порядок розгляду спору. Крім того, медіація характеризується оперативністю та економічною ефективністю порівняно з традиційними судовими процедурами. Конфіденційний характер процесу забезпечує захист комерційної таємниці та репутації учасників.
Підпис до ілюстрації: пошук медіатора на сайті Мін'юсту Іспанії.
Загалом затяжні судові розгляди в іспанських судах створюють значні ризики для бізнесу, пов'язані з невизначеністю правових відносин, втратою комерційних можливостей і репутаційними втратами. Як дієва альтернатива судовому розгляду в Іспанії сторони можуть передбачити в договорі процедури медіації або арбітражу, що відрізняються гнучкістю, конфіденційністю та можливістю досягнення взаємовигідного компромісу в короткі терміни.
Висновок
Суди в Іспанії покликані забезпечувати ефективний захист прав підприємців, керуючись принципами справедливості та змагальності сторін, застосовуючи норми матеріального права, що регулюють підприємницьку діяльність, разом із процесуальними нормами, що забезпечують дотримання прав сторін процесу та гарантують однаковість судового розгляду. Ефективність реалізації підприємцями своїх процесуальних прав безпосередньо залежить від рівня їхньої юридичної грамотності та підготовленістю до судового розгляду.
Комплексний юридичний супровід у процесі вирішення судових спорів в Іспанії особливо актуальний для суб'єктів підприємництва, які реалізують міжнародні проєкти, де потрібні legal due diligence договірних умов, застосування заходів превентивного правового регулювання та, за потреби, професійне представництво в судових інстанціях.
