Отримання візи для віддалених працівників — E33G в Індонезії

Отримання візи для віддалених працівників — E33G — в Індонезії стало реальним варіантом для фахівців, які працюють дистанційно та прагнуть законно проживати й виконувати роботу в азійській державі. Влада офіційно затвердила цей тип дозволів в імміграційному законодавстві, визначивши його як механізм, спрямований на залучення іноземних експертів, які отримують дохід за межами території країни. На відміну від короткострокових туристичних дозволів, цей статус надає можливість тривалого проживання без порушення візового режиму та трудового законодавства. Категорія візи E33G призначена для іноземних громадян, які отримують доходи з зовнішніх джерел і планують законно перебувати на території Індонезії протягом одного року.

Індонезія входить до обмеженого кола держав Південно-Східної Азії, де запроваджено окрему форму дозволу, орієнтовану на представників цифрових професій та експертів, що надають послуги у віддаленому режимі. Отримання права на дистанційну діяльність в Індонезії надає можливість поєднувати професійну зайнятість з перебуванням в умовах тропічного клімату, при цьому дотримуючись вимог законодавства у сфері оподаткування та міграційного контролю.

Правове регулювання індонезійської візи E33G

Починаючи з 2023 року правові параметри візового режиму в країні визначаються двома основними документами — Permenkumham No. 22/2023 та оновленим ним нормативом Permenkumham No. 11/2024, опублікованими Міністерством юстиції та прав людини Республіки Індонезія (Kementerian Hukum dan HAM). Ці документи встановлюють процедуру видачі, продовження та анулювання всіх категорій віз, зокрема статусу E33G, що належить до дозволів на обмежене перебування (Limited Stay Visa). Юридична термінологія цієї категорії закріплює право іноземця перебувати на території держави до року. Після в’їзду оформляють електронний обмежений дозвіл на перебування — e-ITAS.

Регуляторна база встановлює, що дозвіл на дистанційну зайнятість належить до підтипу віз, призначених для громадян третіх країн, які здійснюють професійну діяльність за межами Індонезії та отримують підтверджений дохід з іноземних джерел. У Permenkumham No. 22/2023 чітко закріплено вимогу підтвердити відсутність наміру отримувати винагороду від індонезійських компаній. Заявник також зобов’язується не здійснювати підприємницьку діяльність на внутрішньому ринку. Вказане правило чітко відокремлює E33G від бізнес-дозволів та трудових дозволів, які передбачають наявність зареєстрованого роботодавця на території країни.

З огляду на законодавство Індонезії щодо віз, статус E33G говорить про довгострокове перебування, оформлене в електронному форматі завдяки порталу evisa.imigrasi.go.id. Після схвалення заява автоматично інтегрується у систему контролювання міграційної служби, щодо відомостей про візу, то вони зберігаються в електронному реєстрі. Цю правову модель створили задля прозорості: усі етапи, включно з поданням, сплатою збору та перевіркою документів, відбуваються в режимі online, уникаючи посередників.

Заради зручності спеціалісти, що мають відповідну практику, класифікують категорії дозволів для дистанційних працівників в Індонезії, умовно поділяючи їх на 3 сегменти:

З юридичного погляду візовий режим E33G призначений офіційному підтвердженню статусу осіб, зайнятих дистанційною роботою, та встановлення правових засад їхнього перебування на території Індонезії. Іноземному заявникові важливо враховувати, що digital nomad visa в Індонезії не встановлює податкових пільг і не звільняє від звітності за місцем податкової резидентності. Цей інструмент підтверджує законні підстави перебування в країні. Після перетину кордону оформляється e-ITAS, що фіксує адресу проживання та визначає кінцевий строк законного перебування. За змістом це не туристичний режим, навпаки — офіційна довгострокова підстава для проживання в країні професіоналів, які виконують роботу дистанційно.

Хто має право подання заяви на отримання візи E33G в Індонезії

Імміграційні положення детально регламентують процес оформлення візи категорії E33G в Індонезії. Основною умовою є наявність чинного трудового договору з іноземною компанією, зареєстрованою за межами Індонезії. Влади розглядають цей тип дозволу як інструмент залучення фахівців з підтвердженими професійними навичками та стабільним джерелом доходу, які не залучені до економічної діяльності всередині країни.

Мінімальний рівень доходу для заявника встановлено у розмірі 60 тисяч доларів США на рік, що приблизно становить 5 тисяч доларів на місяць. Цей показник використовується для підтвердження фінансової спроможності іноземного громадянина. Окрім того, необхідно надати банківську виписку, яка підтверджує залишок не менше 2 тис. доларів США за останні три місяці. Усі надані відомості фіксуються в заявковому досьє та проходять перевірку міграційною службою.

Для оформлення дозволу на дистанційну зайнятість в Індонезії необхідно підтвердити джерело доходу, додати копію трудового договору та надати паспорт, дійсний не менше шести місяців. Основні критерії доцільно систематизувати у таблиці:

Для осіб, які розглядають візу E33G в Індонезії як можливість тривалого проживання, важливо враховувати встановлені обмеження. Власнику візи забороняється здійснювати підприємницьку діяльність, наймати працівників або надавати послуги клієнтам на території Індонезії. Дозволяється виконувати трудові функції виключно в межах відносин з іноземним роботодавцем, зазначеним у заяві.

Для осіб, які здійснюють самостійну професійну діяльність, оформлення візи для фрилансерів в Індонезії допускається за умови наявності документального підтвердження доходу, що базується на укладених договорах з іноземними клієнтами. Державні органи допускають отримання візи E33G індивідуальними підприємцями за умови, що винагорода надходить виключно з іноземних джерел. У такій ситуації оформляється віза для віддалених працівників в Індонезії з поданням копій договорів або фінансових підтверджень надходжень від клієнтів із закордону.

Які документи необхідні для отримання візи для віддалених працівників E33G в Індонезії

Для отримання візового дозволу категорії E33G іноземному громадянину слід зібрати комплект документів, що підтверджують його персональні дані, фінансову спроможність та професійну кваліфікацію. Цей пакет не розглядається як формальна процедура: кожна вимога закріплена в Permenkumham No. 22/2023 і підлягає обов’язковій перевірці з боку імміграційних органів. Головна мета встановленої процедури — виключити можливість подання неперевірених даних і переконатися, що заявник справді виконує професійні обов’язки в інтересах іноземного роботодавця.

Для отримання візи віддаленого спеціаліста в Індонезії необхідно підготувати наступний комплект документів:

• Паспорт, дійсний не менше, ніж шість місяців — надається кольорове проскановане зображення високої якості без дефектів і пошкоджень.
• Резюме (CV) з описом кваліфікації та контактною інформацією.
• Трудовий договір або офіційний лист від роботодавця, зареєстрованого за межами Індонезії.
• Фотографія встановленого формату — виконана на світлому фоні без головних уборів та сторонніх аксесуарів.
• Документ, що підтверджує доходи, або довідка, яка засвідчує річний заробіток від 60 тис. американських доларів.
• Банківська виписка за останні три місяці, що підтверджує залишок коштів від 2 тисяч американських доларів.
• Маршрут в’їзду та відомості про заплановане місце проживання.

Юридична значущість цих матеріалів полягає в тому, що кожен з них підтверджує дотримання встановлених законом критеріїв. Зокрема, банківська виписка підтверджує наявність достатніх коштів для проживання без звернення до місцевих джерел, а контракт демонструє наявність трудових відносин з іноземною організацією. Саме цей аспект відрізняє отримання візи категорії E33G для дистанційної діяльності в Індонезії від стандартних робочих дозволів.

Рекомендуємо доповнити пакет документів коротким супровідним листом, у якому слід зазначити мету перебування та описати характер дистанційної діяльності. Хоча цей документ не входить до переліку обов’язкових, практика свідчить, що наявність пояснювального листа сприяє зменшенню ризику додаткових запитів з боку міграційного відомства.

Під час подання досьє через портал eVisa Immigration система автоматично перевіряє коректність форматів і строк дії поданих документів. Будь-які неточності — наприклад, нечіткі зображення або невідповідність дат у контрактах — можуть призвести до відмови у розгляді. З цієї причини заявники часто звертаються за попередньою юридичною перевіркою теки документів. Компаніям, що спеціалізуються на міжнародному візовому супроводі, така експертиза нестрашна, вона є стандартною процедурою, особливо під час оформлення дозволів для віддалених працівників в Індонезії.

Процедура оформлення індонезійської візи E33G

Процес подання заяви на візу цієї категорії здійснюється виключно в online-режимі завдяки офіційному порталу. Усі етапи адмініструє Директорат генеральної імміграції та здійснює виключно офіційним онлайн-порталом — evisa.imigrasi.go.id. Метою цієї системи є виключення участі посередників та забезпечення оперативної обробки звернень.

Перед поданням заявки заявникові необхідно створити персональний акаунт. На цьому етапі вносяться особисті дані, вказується адреса проживання та завантажуються підготовлені файли. Система автоматично перевіряє відповідність формату та обсягу документів встановленим вимогам, що мінімізує ризик технічних збоїв і прискорює розгляд.

Покрокова процедура отримання візи E33G в Індонезії виглядає так:

Сервіс інформує про кожну зміну статусу — від прийняття матеріалів до винесення остаточного рішення. У разі позитивного результату заявнику надсилається віза у форматі PDF. Необхідно видрукувати та пред’явити на прикордонному контролі.

Тривалість дії візи E33G та правила перебування в Індонезії

Нормативна модель цієї візи ґрунтується на розмежуванні трьох елементів — термін дії документа, тимчасовий період в’їзду та термін легітимного перебування на території держави. Відмінності між зазначеними параметрами часто викликають питання у заявників, які вперше оформляють цей статус.

Після видачі електронного дозволу іноземному громадянину надається 90 днів для перетину кордону. У разі відсутності прибуття у визначений інтервал виданий акт автоматично припиняє свою дію.

За фактом в’їзду власнику візи присвоюється e-ITAS — цифровий дозвіл на тимчасове проживання, що підтверджує легальність статусу та дозволяє перебувати в країні до одного року. Документ має електронний формат, це дає змогу перевіряти його актуальність через онлайн-сервіси та позбавляє від необхідності регулярних звернень до імміграційних органів. Для більшості іноземних фахівців, які працюють віддалено, це зручне рішення, що спрощує бюрократичні процедури.

Слід враховувати, що в межах статусу E33G в Індонезії дозволяється виключно віддалена кваліфікована зайнятість на користь іноземного контрагента. Власнику такого дозволу заборонено засновувати підприємства на території держави. Забороняється отримувати винагороду від місцевих компаній. Участь у господарських операціях, орієнтованих на внутрішній ринок, також виключена. Таке регулювання спрямоване на захист національної трудової системи та збереження податкової незалежності держави.

• Законне перебування в Індонезії строком до одного року.
• Можливість продовжити статус без необхідності виїжджати з країни.
• Право на багаторазовий в’їзд протягом строку дії дозволу.
• Підстави для відкриття банківського рахунку та укладення договору оренди житла як тимчасового резидента.

Іноземним фахівцям, які мають намір оформити дозвіл на проживання для дистанційної роботи в Індонезії, слід враховувати, що статус e-ITAS не є ідентичним до робочого допуску та не надає права вступати в трудові відносини з місцевими роботодавцями. Контроль за дотриманням встановлених правил здійснює Директорат імміграції (Ditjen Imigrasi). Цей орган уповноважений призупиняти дію візи у разі виявлення порушень режиму.

Продовження e-ITAS в Індонезії здійснюється через територіальний підрозділ Kantor Imigrasi за умови збереження трудових відносин заявником із закордонною організацією. Процедура пролонгації проводиться в електронному форматі та зазвичай триває близько двох тижнів. Для оновлення необхідно надати актуальний контракт та свіжі фінансові документи, що підтверджують збереження іноземного джерела доходу.

Термін законного перебування за візою E33G в Індонезії та період дії e-ITAS безпосередньо залежать від виконання умов, зазначених у заяві. У разі припинення трудового договору дозвіл втрачає чинність достроково, і іноземному громадянину необхідно залишити територію країни або змінити категорію візи.

Процедура продовження візи E33G та оновлення строку дії електронного дозволу e-ITAS

Продовження візи категорії E33G, оформленої для іноземних фахівців, які здійснюють дистанційну професійну діяльність на території Індонезії, проводиться відповідно до адміністративних норм, затверджених Директоратом імміграції (Ditjen Imigrasi). Процедурні дії здійснюються через місцеві відділення Kantor Imigrasi, уповноважені розглядати такі звернення. Процедура повністю зацифрована та передбачає електронне подання заяви через платформу eVisa. Однак, попри онлайн-формат, продовження вимагає ретельної підготовки документів і підтвердження факту, що заявник і надалі відповідає візовим вимогам.

Як правило, оновлення візи категорії E33G в Індонезії здійснюється за 30–45 днів до закінчення терміну чинного дозволу e-ITAS. Основною вимогою є наявність чинного трудового договору з іноземним роботодавцем, а також підтвердження стабільного доходу з іноземних джерел. У разі зміни роботодавця або укладення нового договору протягом періоду перебування необхідно повідомити імміграційні органи та надати оновлені підтверджувальні документи. Уповноважені органи суворо контролюють, щоб власник візи не здійснював трудову діяльність, пов’язану з внутрішнім ринком країни.

• електронне повідомлення, що підтверджує видачу раніше оформленої візи категорії E33G;
• копію закордонного паспорта, термін дії якого становить не менше, ніж шість місяців;
• чинну трудову угоду або контракт, укладені з закордонною організацією;
• банківські виписки, що підтверджують стабільні надходження коштів з іноземних джерел;
• квитанцію про оплату збору за продовження (аналогічного первісній сумі — 7 млн. IDR);
• заповнену онлайн-форму e-ITAS Renewal на вебсайті imigrasi.go.id.

Після перевірки досьє імміграційні органи надсилають повідомлення про дату візиту для біометричної реєстрації — цифрове фото та відбитки пальців оновлюються раз на рік. Процес розгляду поданої заяви, як правило, триває від 10 до 14 робочих днів. За результатами перевірки затверджений дозвіл надсилається заявнику в електронному вигляді.

Статус, що надає право на проживання за умови дистанційної зайнятості в Індонезії, може бути продовжений на аналогічний період — до одного року за умови повного дотримання вимог, встановлених чинними нормативними актами.

Підстави для відмови у видачі візи E33G та способи їх запобігання

На практиці відмова в оформленні візи категорії E33G в Індонезії найчастіше пов’язана з помилками в документах або невідповідністю кандидата встановленим критеріям. Державні органи дотримуються принципів прозорості та прагнуть вилучити фіктивні звернення, тому перевірка кожної заяви здійснюється в автоматичному та ручному режимах.

До поширених підстав для відмови належать:

• недостатній рівень доходу — менше як 60 тисяч USD на рік;
• помилки в трудовому договорі — відсутність підпису або офіційних даних іноземного роботодавця;
• невідповідність заявленої мети фактичній професійній діяльності, пов’язаній з внутрішнім ринком країни;
• відсутність підтвердженої фінансової історії — неподання виписок з банку за тримісячний період;
• порушення встановленого терміну в’їзду — перетинання кордону після 90 днів з дня видачі електронного дозволу.

Іноді перешкоди виникають через технічні збої під час заповнення онлайн-анкети. Наприклад, невідповідність дати договору з датою подання може призвести до запиту роз’яснень і продовження строку розгляду.

Щоб уникнути подібних ситуацій, рекомендується подавати клопотання на візу E33G для іноземного дистанційного працівника в Індонезії з максимально точними та перевіреними даними.

Для зниження ризиків юристи радять:

• ретельно зіставити валютні суми в банківських виписках;
• перевірити відповідність даних заявника в паспорті та трудовому договорі;
• додати підтвердження того, що виплати надходять виключно з-за кордону;
• використовувати міжнародні довідки про доходи, які містять податковий ідентифікатор роботодавця.

Висновок

Програма E33G стала ефективним механізмом легалізації дистанційної зайнятості та відкрила можливість тисячам професіоналів жити в Індонезії, дотримуючись візового законодавства. Для підприємців та фрилансерів це дієвий інструмент для роботи на міжнародному ринку зі збереженням законного статусу перебування. Процес оформлення вимагає уважності та коректності в документах, але за належної підготовки триває всього кілька тижнів.

Компанії, що надають послуги з супроводу оформлення візи E33G в Індонезії, забезпечують не лише подання заяви, а й подальшу підтримку — продовження e-ITAS, перевірку контрактів і фінансових документів. Така допомога особливо необхідна фахівцям, які планують тривале проживання та створюють стабільну модель віддаленої роботи.