Податкова система у В’єтнамі: ставки, особливості та пільги для бізнесу

Податкова система у В’єтнамі поєднує простоту адміністрування та гнучкість, що робить країну привабливою для міжнародного бізнесу та інвесторів. Держава формує податкову політику на засадах передбачуваності та рівного підходу до вітчизняних і іноземних компаній. Основою фіскальної моделі є корпоративний податок у розмірі 20%. Дохід фізичних осіб оподатковується за прогресивною ставкою 5‒35%. ПДВ застосовується за трьома ставками: 0, 5 та 10%. Для пріоритетних секторів економіки — передових технологій, «зеленої» енергетики, зовнішніх постачань — діють знижені тарифи та тривалі преференції.

Вивчення фіскальних правил країни необхідне ще до створення компанії — від цього залежить структура власності, вибір держави материнського холдингу та кінцеве податкове навантаження. Юрисдикція застосовує територіальний підхід до оподаткування. Такий механізм залишає простір для транснаціонального структурного планування за умови дотримання критеріїв резидентства та підтвердженої економічної субстанції.

Прозорі процедури адміністрування, мережа двосторонніх конвенцій щодо уникнення подвійного оподаткування та розвинена електронна звітність підтримують статус В’єтнаму як однієї з найдинамічніших і найбільш передбачуваних азійських платформ у сфері публічних фінансів.

Залиште заявку на консультацію, щоб підібрати оптимальну податкову стратегію у В’єтнамі — з урахуванням структури вашого бізнесу, складу учасників та запланованих міжнародних операцій.

Статус резидента та податкова система у В’єтнамі

Розуміння принципів податкового резидентства має ключове значення для підприємців і інвесторів, адже саме цей статус визначає, з якого доходу та за якими ставками стягуються податки у В’єтнамі. На відміну від багатьох інших юрисдикцій, у В’єтнамі не застосовують класичне поняття резидентства для компаній, але використовують широкий підхід до визначення присутності іноземного бізнесу. Для фізичних осіб критерії чіткіше встановлені законом — вони включають кількість днів перебування, центр життєвих інтересів та інші об’єктивні ознаки. Коректно узгоджена реєстрація компанії та оподаткування у В’єтнамі визначають рамки для безпечної міжнародної структури.

Для компаній

У В’єтнамі юридичні особи, зареєстровані відповідно до місцевого законодавства, автоматично визнаються платниками податків і зобов’язані сплачувати корпоративний податок з доходу, отриманого на території держави. Водночас поняття податкового резидентства у В’єтнамі для підприємств формально не закріплене: країна застосовує територіальний, а не глобальний принцип.

Для організацій з транснаціональною структурою важливо заздалегідь визначити, як кваліфікується офшорний дохід у В’єтнамі. Однак іноземні структури, що здійснюють діяльність у юрисдикції без реєстрації місцевої юридичної особи, підпадають під режим Foreign Contractor Tax (FCT) — фактично аналог оподаткування постійних представництв. Під постійним представництвом (Permanent Establishment, PE) маємо на увазі будь-яку форму фактичної присутності:

• Стаціонарний об’єкт діяльності, включно з філією, операційним офісом, фабрикою, майстернею, транспортними засобами, а також шахтою, родовищем нафти та газу чи будь-яким іншим об’єктом, пов’язаним з видобутком природних ресурсів у В’єтнамі.
• Будівельний майданчик, проєкт будівництва, монтажу або збірки, що існує в країні протягом строку, встановленого законодавством.
• Підрозділ, який надає послуги, зокрема консультаційні, через працівників або інших осіб, направлених іноземною компанією.
• Агент іноземного підприємства, що діє від його імені на території В’єтнаму.
• Представник іноземної компанії, який має повноваження підписувати договори від її імені, або який не має таких повноважень, але регулярно постачає товари чи надає послуги у В’єтнамі.
• Електронні торговельні та цифрові платформи, через які іноземна компанія надає товари або послуги в’єтнамським клієнтам.

Під час підготовки структури слід пам’ятати, що фіскальні органи застосовують розширене тлумачення інституту PE. Навіть короткочасна господарська діяльність може створити підстави для оподаткування бізнесу у В’єтнамі.

Практичні поради щодо структурування бізнесу:

• використовувати місцеві дочірні компанії для ведення постійних проєктів і уникнення ризиків перекваліфікації договорів;
• укладати внутрішньогрупові угоди з прозорим розподілом функцій і ризиків;
• уникати формальних схем без економічної субстанції — В’єтнам активно застосовує концепцію бенефіціарного власника при оцінці податкових зобов’язань.

Для фізичних осіб

Для визначення податкової приналежності фізичної особи застосовується чіткий критерій. Платник податків вважається резидентом за умови перебування на території щонайменше 183 дні у календарному році або протягом будь-яких 12 послідовних місяців, що відраховуються від дати першого в’їзду. Підстава виникає також за наявності постійного житла або центру життєвих інтересів у державі, навіть при меншій тривалості перебування.

За дією конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування між державами допускається зарахування іноземного податку в межах внутрішнього податкового зобов’язання. Інструмент особливо корисний для експатів, які працюють за міжнародними контрактами.

Ризики та рекомендації

Помилки у визначенні податкового резидентства у В’єтнамі можуть призвести до подвійного оподаткування, штрафів та донарахування податків за кілька років. Наприклад, іноземний спеціаліст, який працює за короткостроковими візами, але перебуває в країні понад 183 дні, автоматично стає податковим резидентом, навіть якщо формально його дохід виплачується за кордон.

Щоб уникнути подібних ситуацій, рекомендується:

• фіксувати дати в’їзду та виїзду, зберігати квитки й візові відмітки;
• вести облік джерел доходу та своєчасно подавати декларації;
• у разі необхідності отримувати сертифікат податкового резидентства у В’єтнамі для застосування DTA;
• заздалегідь погоджувати з консультантом структуру договорів, якщо дохід виплачує іноземна компанія.

Коректно підтверджена фіскальна позиція у В’єтнамі зменшує податкове навантаження на бізнес. Такий підхід посилює довіру банків і наглядових органів під час відкриття корпоративних рахунків та налаштування транснаціональних операцій.

Корпоративний податок

Корпоративний податок у В’єтнамі (Corporate Income Tax, CIT) є ключовим джерелом формування бюджету та базовим інструментом в’єтнамської системи оподаткування для бізнесу. Норми закріплені на національному рівні. Правила єдині як для локальних учасників, так і для глобальних структур, які здійснюють діяльність на ринку. Юрисдикція дотримується поміркованої податкової політики. Ставка фіксована, адміністрування прозоре. Для пріоритетних напрямків діють тривалі податкові стимули. Такий режим робить майданчик привабливим для інвесторів, особливо у сфері виробництва та технологій.

Загальні положення

Країна застосовує територіальний підхід до оподаткування прибутку. Обов’язок податкового зобов’язання виникає лише за доходами, які отримані на території держави. Юридичні особи, створені за місцевим правом, визначають податкову базу за всіма джерелами доходу на національній території. Надходження з-за кордону враховуються лише при репатріації у В’єтнам. Іноземні структури без реєстрації юридичної особи, але з діяльністю на ринку, підпадають під механізм Foreign Contractor Tax (FCT). Модель поєднує елементи податку на прибуток і ПДВ, фактично прирівнюючи нерезидентів з постійною присутністю до внутрішніх платників. Для видобутку сировини та енергетичних проєктів встановлено спеціальні фіскальні режими з підвищеними податковими ставками у В’єтнамі.

Ставки

Базова ставка корпоративного податку у В’єтнамі становить 20%. Тариф застосовується до більшості підприємств незалежно від форми власності.

• нафтогазові проєкти — 25‒50% (залежно від умов угоди);
• геологорозвідка та видобуток рідкісних корисних копалин — 40‒50%.

• 10% на 15 років — для високотехнологічних виробництв, охорони здоров’я, освіти та інфраструктурних об’єктів;
• 17% на 10 років — для проєктів середнього масштабу та територій з розвиненою економікою;
• 15% на весь строк проєкту або 10% безстроково — для окремих суспільно значущих сфер (наприклад, охорони здоров’я та науки).

• підприємства з річним доходом до VND 3 млрд оподатковуються за ставкою 15%;
• За виторгу від VND 3 до 50 млрд застосовується ставка 17%.

По завершенню пільгового періоду компанії повертаються до стандартної ставки 20%.

Відрахування та особливості

База оподаткування корпоративним податком у В’єтнамі формується як різниця між загальними доходами та документально підтвердженими витратами, пов’язаними з основною діяльністю. До відрахувань допускаються:

• витрати на оплату праці, оренду, сировину, комунальні послуги;
• амортизація основних засобів у межах встановлених норм;
• Представницькі витрати — у межах 15% від суми витрат на персонал;
• Благодійні пожертви, якщо вони офіційно зареєстровані.

Переносити фінансові збитки дозволяється протягом п’яти наступних років. Повернення до минулих періодів не застосовується. Вказані суми дозволено використовувати виключно для зменшення оподатковуваної бази майбутніх періодів.

Право на пільгові ставки виникає за дотримання сукупності умов:

• Фактична присутність ресурсів і персоналу (економічна сутність);
• Роздільний облік надходжень і витрат за відповідним проєктом;
• Своєчасне подання звітних форм до компетентного органу;
• Збереження заявленого виду діяльності протягом усього терміну застосування режиму.

Практичні рекомендації

Для іноземних структур у В’єтнамі фіскальне планування потребує ретельного підходу. Доцільно завчасно перевірити ділову активність, коректність роздільного обліку та календар обов’язків. Помилки у визначенні джерела доходу, неправильний розподіл функцій між головною та місцевою структурою або відсутність підтвердження витрат можуть призвести до донарахувань і штрафів.

Щоб уникнути ризиків, варто дотримуватися кількох практичних правил:

• Визначайте модель присутності завчасно. Якщо діяльність є регулярною та пов’язана з постачанням послуг, доцільніше створити локальну компанію або зареєструвати філію, ніж працювати за підрядними контрактами. Щоб оптимізувати податки для іноземних компаній у В’єтнамі, заздалегідь визначте модель присутності — локальна дочірня компанія, філія або підрядник.
• Підтримуйте прозорість документообігу. Всі витрати мають бути підтверджені рахунками-фактурами (VAT invoices) та оплачені через банківські канали.
• Використовуйте податкові угоди (DTA). В’єтнам підписав 80 угод про уникнення подвійного оподаткування, що дозволяє оптимізувати утримання при транснаціональних виплатах.
• Контролюйте субстанцію та звітність. Наявність офісу, працівників і банківського рахунку у В’єтнамі зміцнює позиції компанії під час перевірок.

Грамотно побудована податкова структура не лише знижує загальне навантаження, а й підвищує довіру місцевих партнерів, полегшуючи доступ до фінансування та державних програм підтримки.

Індивідуальний податок на прибуток (ПДФО)

Індивідуальний податок на прибуток у В’єтнамі (Personal Income Tax, PIT), тобто податок на доходи фізичних осіб, поширюється на громадян та іноземців, які отримують доходи з джерел на території країни. Цей інструмент є вагомим елементом бюджетної політики та механізмом регулювання ринку праці. Механізм оподаткування гнучкий: діє прогресивна шкала ставок, передбачені вирахування та соціальні пільги. Для осіб без статусу резидента застосовується єдиний фіксований тариф.

Загальні положення

• резиденти, які перебувають у країні не менше 183 днів у календарному році або мають центр основних інтересів у державі;
• нерезиденти, які отримують доходи з джерел всередині юрисдикції;
• особи, що працюють на себе, а також позаштатні виконавці, які надають послуги в межах країни;
• Індивідуальні підприємці та приватні практики, зареєстровані у місцевих органах.

• зарплата та премії;
• орендні платежі за нерухомість або обладнання;
• дивідендні виплати та відсотки;
• результати операцій з капіталом та цінними паперами;
• нагороди за використання інтелектуальних прав, доходи за франшизами та комісійні.

Для закордонних надходжень застосовується територіальний підхід. Резиденти сплачують податок з усіх світових доходів, включно з іноземними. Нерезиденти сплачують податок лише з прибутку, отриманого в країні.

Ставки

Для резидентів застосовується прогресивна шкала залежно від місячного доходу:

Для нерезидентів передбачено єдину ставку — 20 % на доходи з джерел у країні.

Система оподаткування у В’єтнамі передбачає особисті вирахування, які зменшують податкову базу:

• Персональний — VND 11 млн на місяць (або VND 132 млн на рік);
• на кожного утриманця — VND 4,4 млн на місяць;
• Додатково — витрати на медичне страхування, навчання, благодійність та пенсійні внески.

Окремі фіксовані ставки за пасивними та іншими доходами:

• Дивіденди — 5%;
• Реалізація цінних паперів — 0,1% від суми угоди;
• Дохід від оренди — 5% PIT + 5% VAT (загалом).

Практичні аспекти

Декларація подається за календарний період. У більшості випадків утримання та перерахування здійснює роботодавець як податковий агент. За наявності кількох джерел доходів фізична особа зобов’язана провести річне врегулювання та подати декларацію самостійно.

Терміни подання звітності:

• Для роботодавців до останнього дня третього місяця після закінчення податкового року;
• Для фізичних осіб до останнього дня четвертого місяця після завершення звітного періоду.

Іноземні фахівці, які припиняють трудові відносини в країні, завершують фіналізацію податку до дати остаточного виїзду. Повернення переплати можливе за наявності персонального податкового номера та в’єтнамського банківського рахунку у VND.

Для іноземних інвесторів в’єтнамська система оподаткування залишається зрозумілою та прозорою: доходи, отримані в країні, можуть оподатковуватися з урахуванням конвенцій про уникнення подвійного оподаткування для бізнесу у В’єтнамі (на сьогодні діє близько 80 угод), що дозволяє зарахувати податки, сплачені за кордоном. Це знижує загальне податкове навантаження та робить В’єтнам передбачуваною юрисдикцією для довгострокової роботи та проживання.

Таким чином, податкова система В’єтнаму забезпечує фізичним особам збалансований механізм: розумні ставки, можливість застосування пільг та прозорий порядок адміністрування.

ПДВ/Податок на додану вартість

ПДВ у В’єтнамі (Value Added Tax, VAT) — базовий непрямий податок, який є важливим елементом бюджетної моделі держави. Він стягується з переважної більшості товарів і послуг, створених та реалізованих всередині країни, а також з імпортної продукції. Механізм побудований на концепції доданої вартості. Нарахування здійснюється на кожному етапі виробничо-збутового ланцюга. До бюджету перераховується лише різниця між вхідним та вихідним податком.

Основні положення

Діє трирівнева система ставок ПДВ у В’єтнамі:

• 0 % — для експортних товарів і послуг, міжнародних перевезень, а також постачань у вільні економічні зони;
• 5 % — для соціально значущих категорій (харчові продукти, медикаменти, сільськогосподарська продукція, книги, освітні послуги);
• 10 % — стандартна ставка, що застосовується до всіх інших товарів і послуг.

Поріг реєстрації платником ПДВ становить VND 1 млрд річного обороту. Компанії, які перевищують цей ліміт, зобов’язані перейти на кредитно-розрахункову систему обліку ПДВ, де податок сплачується з різниці між «вхідним» та «вихідним» ПДВ. Малі підприємства з оборотом нижче встановленого порогу можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, сплачуючи податок за фіксованими ставками у В’єтнамі від 1 до 5 % залежно від виду діяльності.

Повернення та звільнення

Система ПДВ у В’єтнамі передбачає низку звільнень, спрямованих на стимулювання пріоритетних галузей та експорту. Від податку звільняються:

• експортні операції за умови документального підтвердження вивезення;
• Фінансові послуги, включно з банківськими та страхувальними операціями;
• Оренда житлової нерухомості фізичними особами;
• Освітні та медичні установи;
• Імпорт товарів, фінансованих коштом офіційної допомоги (ODA).

Для експортерів передбачено повернення ПДВ, якщо сума «вхідного» податку перевищує нарахований «вихідний» на понад 300 млн VND. Повернення можливе щомісяця або щокварталу за умови, що компанія веде електронну звітність та не має заборгованості перед бюджетом.

Процедура повернення передбачає подання декларації, банківських документів і рахунків-фактур, які підтверджують сплату ПДВ постачальникам. Перевірка зазвичай триває до 40 робочих днів, а при автоматичному відшкодуванні для добросовісних платників податків — до 15 днів.

Рекомендації для компаній

Для бізнесу у В’єтнамі управління ПДВ — це не лише питання звітності, а важливий елемент фінансового планування. Щоб уникнути касових розривів і прискорити повернення, доцільно дотримуватися кількох практичних правил:

• Оформляйте електронні рахунки-фактури (e-invoices) строго за встановленою формою — лише такі документи надають право на зарахування «вхідного» ПДВ.
• Контролюйте своєчасність реєстрації рахунків у електронній системі податкових органів.
• При експортних операціях зберігайте підтвердження вивезення (митні декларації, транспортні документи), щоб забезпечити застосування ставки 0%.
• Не відкладай подання декларацій — пропуск строків часто призводить до блокування повернення.

Грамотне адміністрування ПДВ у В’єтнамі дозволяє бізнесу не лише зменшити податкове навантаження, а й покращити ліквідність коштом прискореного відшкодування.

Податок на дивіденди

Податок на дивіденди у В’єтнамі є утриманням при розподілі прибутку між учасниками організацій і регулюється окремими положеннями Податкового кодексу та угодами про уникнення подвійного оподаткування. Для іноземних інвесторів цей податок відіграє ключову роль у плануванні структури власності та репатріації капіталу.

Загальні положення

У В’єтнамі дивіденди, які виплачуються між місцевими компаніями-резидентами, не оподатковуються на рівні отримувача — це зроблено для уникнення подвійного оподаткування прибутку всередині країни. Однак при виплаті дивідендів іноземним акціонерам застосовується утримання податку у джерела виплати (withholding tax) за ставкою 5%.

Зазначена податкова ставка у В’єтнамі поширюється на перекази на користь юридичних та фізичних осіб, які не мають статусу резидента. Застосування зниженої ставки або звільнення можливе за умови наявності чинної конвенції про уникнення подвійного оподаткування між В’єтнамом та державою отримувача. На сьогодні у В’єтнамі діє 80 таких угод, зокрема договори з Сінгапуром, Кіпром, Люксембургом та Нідерландами — популярними холдинговими юрисдикціями для азійських інвестицій.

Практичні поради

Для ефективного розподілу прибутку важливо заздалегідь передбачити структуру власності. На практиці часто використовується холдингова модель, за якою іноземні інвестори володіють в’єтнамською дочірньою компанією через юрисдикцію, з якою у В’єтнаму діє вигідна Угода про уникнення подвійного оподаткування (DTA). Наприклад, при виплаті дивідендів у Сінгапур або Нідерланди ставка утримуваного податку може бути знижена до 0–3%.

Перед розподілом прибутку слід перевірити, чи не трансформується офшорний дохід у В’єтнамі в оподатковуваний потік при виплаті дивідендів через холдинг.

Основні ризики для інвесторів пов’язані з непідтвердженим бенефіціарним володінням. Податкові органи В’єтнаму дедалі частіше вимагають довести, що іноземна холдингова компанія має реальну економічну субстанцію — офіс, працівників та управлінські функції. Відсутність таких ознак може призвести до відмови у застосуванні податкових пільг у В’єтнамі за DTA та нарахуванню мита за стандартним тарифом 5%.

Правильно спроєктована структура виплат і підтвердження статусу бенефіціара дозволяють суттєво знизити фіскальне навантаження та забезпечити прозоре переміщення капіталу між юрисдикціями.

Спеціальні податкові режими та пільги

Система оподаткування у В’єтнамі побудована таким чином, щоб одночасно забезпечувати стабільні бюджетні надходження та стимулювати розвиток стратегічних галузей економіки. Держава активно застосовує податкові пільги та спеціальні режими для залучення інвестицій, особливо у виробничі та інноваційні сектори. Ці заходи дозволяють знизити реальне податкове навантаження та підтримують компанії, які створюють робочі місця або працюють на експорт.

Програми підтримки малого бізнесу

Сегмент МСП (SME) є важливим елементом національної економіки, для якого передбачено окремі фіскальні послаблення. Ключова умова доступу — розмір річного обороту.

• Організації з оборотом до VND 3 млрд мають право застосовувати ставку CIT у розмірі 15%.
• При виторгу від VND 3 до 50 млрд застосовується ставка 17%.

Ці податкові пільги у В’єтнамі поєднуються зі спрощеною звітністю, що дозволяє звітувати щоквартально замість щомісяця та використовувати електронне подання декларацій. Держава також надає малому і середньому бізнесу доступ до пільгових кредитних ліній і грантів на цифровізацію бізнес-процесів.

Для самозайнятих осіб та мікропідприємців передбачені фіксовані ставки оподаткування від 1 до 5 % залежно від виду діяльності — наприклад, торгівлі, послуг або будівництва.

Податкові стимули

Податкова політика В’єтнаму орієнтована на довгострокові інвестиції, тому особливу увагу приділено проєктам з високою доданою вартістю та соціальним ефектом. Серед чинних стимулів:

• Інвестиційні кредити — можливість зарахування частини капітальних витрат у рахунок майбутніх податкових зобов’язань.
• R&D-пільги — додаткові податкові вирахування до 150% документально підтверджених витрат на науково-дослідні розробки.
• «Зелені» проєкти — зниження ставки CIT до 10–15% та звільнення від ПДВ на постачання обладнання для енергетики з відновлюваних джерел.
• Інфраструктурні заходи — ввізні мита на технологічні установки та компоненти не стягуються, якщо вони не виробляються у В’єтнамі.

Період дії податкових пільг у В’єтнамі визначається категорією проєкту. Більшість пільг діє від 10 до 15 років за умови виконання вимог щодо обсягу інвестицій, зайнятості та строків введення об’єктів в експлуатацію.

Практичні рекомендації

Вибір фіскальної моделі у В’єтнамі неможливий без точного розрахунку та розуміння економічної логіки підприємства. Помилки на етапі реєстрації можуть призвести до втрати права на пільги або до ускладнень з підтвердженням пільг.

Щоб ефективно використовувати доступні пільги, слід враховувати такі аспекти:

• аналізувати географію проєкту — податкові пільги у В’єтнамі відрізняються залежно від провінцій та економічних зон;
• документально підтверджувати право на пільгу (інвестиційні сертифікати, ліцензії, дозволи на будівництво);
• заздалегідь планувати структуру інвестицій — наприклад, виділяти проєкти в окремі юридичні особи, щоб застосувати пільги саме до них;
• вести роздільний бухгалтерський облік за кожним проєктом, щоб коректно розрахувати суму податку до сплати.

Компанії, які заздалегідь розробляють податкову стратегію, зазвичай отримують стійкіше становище на ринку та можуть ефективно конкурувати за державні замовлення та міжнародні гранти.

Висновок

Податкова система В’єтнаму поєднує прозорі правила, помірні ставки та широкий спектр стимулів для інвестиційного капіталу. Базова ставка податку на прибуток підприємств (CIT) становить 20 %. Податок на доходи фізичних осіб справляється за прогресивною ставкою з верхньою межею 35 %. Внутрішньодержавні дивіденди звільнено від оподаткування, а приріст капіталу не оподатковується. У сукупності це створює сприятливі умови для організації комерційної діяльності. Фіскальне налаштування потребує акуратності та уваги до деталей. Правильно сформована структура дає змогу скоротити витрати та підвищити маржинальність проєкту.

Зв’яжіться з нами для розрахунку оптимальної конфігурації фіскальної моделі роботи у цій юрисдикції — підберемо рішення, що відповідають інвестиційним цілям та нормам місцевого законодавства.