Податок на прибуток для фізосіб у Європі у 2025 році

Податок на прибуток, також відомий як податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), — це обов'язковий платіж, який стягується державою з різних видів доходів, які фізична особа отримує протягом певного періоду, як правило, за календарний рік. Податок на прибуток для фізосіб у Європі у 2025 році, тобто його розмір та порядок сплати, залежить від законодавства конкретної країни і рівня доходу платника податків. У деяких випадках застосовуються податкові відрахування чи звільнення від сплати податку для окремих категорій громадян, що дозволяє зменшити загальний обсяг податкового навантаження. Отже для багатьох іноземних фізичних осіб гостро постає питання про те, де сплачують низькі податки в Європі.

Хоча регулятори ЄС працюють над створенням уніфікованих стандартів у сфері оподаткування, питання щодо встановлення конкретних ставок ПДФО залишаються винятковою прерогативою окремих держав-членів. Кожна країна ЄС самостійно визначає податкову політику відповідно до національних економічних пріоритетів, рівня соціального забезпечення та бюджетних потреб. Така децентралізована система дозволяє враховувати особливості локальної економіки, але одночасно створює відмінності в податковому навантаженні між країнами, а це впливає на залучення інвестицій та міграцію робочої сили.

У публікації роз'яснюється, в якій країні Європи найвищі податки для фізичних осіб, як приватним особам можна зменшити податкове навантаження.

Системи оподаткування в Європі: де вигідно сплачувати податки?

У країнах ЄС діють загальні принципи оподаткування прибутку, які, незважаючи на різницю між окремими державами, мають певні тенденції. Одна з найпоширеніших моделей – це прогресивна система оподаткування. Суть прогресивних податків у Європі для фізичних осіб у тому, що ставка збільшується зі збільшенням доходу платника податків, створюючи вище податкове навантаження для тих, хто заробляє більше.

Ця система спрямована на забезпечення соціальної справедливості, оскільки податкове навантаження розподіляється залежно від рівня доходу. Зазвичай країни встановлюють кілька рівнів ставок податку, які застосовуються до певних діапазонів доходів. Така структура дозволяє не лише збільшувати доходи бюджету, а й стимулювати економічну діяльність за рахунок збереження частини доходів у осіб із низькими та середніми заробітками.

Багато іноземців цікавляться, де в Європі платять найменше податків. Варто зауважити, що ставки податку на доходи фізичних осіб у Європі в 2025 році залежать від багатьох факторів. У деяких країнах податкові ставки починаються з 0%, мінімізуючи податкове навантаження для громадян із низькими доходами або в особливих випадках, наприклад, для певних категорій доходів.

Водночас, у низці держав максимальні ставки можуть бути досить суттєвими, віддзеркалюючи необхідність перерозподілу багатства та фінансування державних програм. Ці особливості важливо враховувати під час планування фінансових вкладень і міжнародних інвестицій.

Оподаткування фізичних осіб у Європі у 2025 році

У Європі фізособи сплачують податки на такі основні категорії доходів:

У таблиці резюмовано максимальні ставки податку на прибуток в ЄС на 2025 рік.

Як розраховується податок на прибуток фізичних осіб у ЄС?

Щоб визначити, які країни Європи мають найвигідніші податкові ставки, важливо пам'ятати, що кожна держава Євросоюзу встановлює свої правила розрахунку податку на прибуток фізосіб. Вони залежать від особливостей національної податкової системи, законодавства та економічної політики. Попри відмінності, є низка універсальних етапів та принципів, які застосовуються у всіх країнах. Ці принципи гарантують прозорість і захищають права платників податків. Нижче розглянемо докладніше основні етапи, на яких гуртується розрахунок податку на прибуток.

Податкова база – це загальний оподатковуваний обсяг доходів фізичної особи за певний період (зазвичай за рік). Доходи, які входять до податкової бази:

• заробітна плата та інші доходи від трудової діяльності;
• доходи від оренди нерухомості.

У деяких країнах ЄС податки розраховуються на основі загальної суми заробітку, а інших доступні відрахування на такі потреби, як освіта чи медичні послуги. Тож податкова база може коригуватися за рахунок застосування податкових пільг і відрахувань.

Після того, як визначено податкову базу, наступним кроком буде ​​використання податкової ставки, яка залежить від податкової системи конкретної країни. Країни Європи, де сплачувати податки найвигідніше, часто використовують прогресивну шкалу, за якою податкова ставка збільшується зі зростанням доходів. Це означає, що люди з більшими доходами сплачують більше податків.

Рівень податку може змінюватись навіть у межах однієї країни, ставка часто залежить від розміру доходу. Наприклад, у низці країн ЄС ставки можуть починатися від 10-15% для низьких доходів і досягати 40-50% для найвищих. У деяких країнах застосовується єдина податкова ставка для всіх рівнів доходів.

Крім того, ставки податку на прибуток для фізосіб у Європі у 2025 році можуть бути диференційовані залежно від виду доходу. Доходи від заробітної плати можуть оподатковуватись одним податком, а доходи від капіталу або здачі в оренду нерухомості — іншим. У деяких країнах ЄС податкова система може передбачати різні ставки для інвестицій і дивідендів.

Наприклад, у Швеції податкова ставка зростає із збільшенням доходу: для низькооплачуваних професій діє мінімальний податок, а для високоприбуткових — ставка може сягати 50%. У Франції прогресивний податок починається з 0% і зростає до 45% для найвищих доходів. У деяких країнах, наприклад, Болгарії, діє фіксована ставка ПДФО, яка становить 10% і є однією з найнижчих у Євросоюзі.

Розрахунок податку на прибуток для фізосіб у Євросоюзі у 2025 році проводиться після визначення податкової бази та ставки податку на прибуток. Процес може змінюватись залежно від складності податкової системи в різних країнах.

На першому етапі визначається загальна сума оподатковуваного доходу. Це можна зробити шляхом додавання всіх джерел доходу суб'єкта. Далі із загальної суми доходу віднімаються податкові відрахування, які можуть бути надані згідно з національними податковими правилами. Відрахування можуть бути як стандартними (наприклад, на дітей або на витрати на житло), так і індивідуальними для кожного платника податків (наприклад, витрати на лікування чи освіту). Після цього на суму оподатковуваного доходу застосовується відповідна податкова ставка або шкала ставок.

Останній етап розрахунку податку на прибуток – це подання податкової звітності та сплата податку. Хоча цей процес залежить від обраної держави, у багатьох країнах ЄС діють загальні правила. У більшості країн фізичні особи зобов'язані подавати податкову декларацію щорічно. В ній перераховуються всі доходи та витрати за попередній рік. У деяких державах декларація подається лише за умови, що дохід перевищує встановлений поріг.

Платник податків зобов'язаний подати декларацію у визначені законодавством терміни, які можуть відрізнитися в різних країнах. Наприклад, у деяких країнах ЄС термін подання декларації закінчується у квітні, а в інших – у червні. Після подання декларації податкові органи перевіряють подані відомості, і, якщо всі дані правильні, платник податків отримує інформацію про розмір податку, якій необхідно сплатити.

Сплачуватися податок може в різних формах. У деяких країнах ЄС податок на прибуток для фізичних осіб сплачується одноразовим платежем, в інших діє система на виплат, яка дозволяє сплачувати податок частинами протягом року. Своєчасна сплата податку обов'язкова, а за затримку чи несплату можуть накладатися штрафи та пеня.

Країни з найнижчими податками у Європі: як можна зменшити податкове навантаження?

Нижче до таблиці включено держави Європи, де діють найнижчі податки на доходи фізичних осіб.

Є кілька стратегій і підходів, які дозволяють суттєво знизити податкове навантаження та оптимізувати податкові зобов'язання для фізичних осіб. Це, зокрема, використання міжнародних угод, податкових відрахувань, вибору відповідного податкового резидентства й інших інструментів, які допомагають ефективно керувати податковими зобов'язаннями, зберігаючи при цьому відповідність законодавству.

Одним із інструментів, щоб знизити навантаження та сплачувати низькі податки в Європі, є міжнародні угоди, відомі як договори про усунення подвійного оподаткування (DTA). Ці договори укладаються між двома державами, щоб виключити або мінімізувати випадки, коли одна і й та ж особа або компанія мають сплачувати податки в обох країнах на той самий дохід.

Основна мета DTA – створення чіткої системи розподілу податків між країнами, яка дозволяє уникнути зайвого податкового навантаження і запобігати випадкам ухилення від сплати податків. Ці угоди встановлюють правила, які визначають, у якій країні має оподатковуватись той чи інший дохід (наприклад, дивіденди, відсотки, роялті, заробітна плата).

Інший спосіб оптимізації податкових зобов'язань – використання мінімальних неоподатковуваних сум, передбачених податковими системами країн. Це можуть бути податкові пільги, неоподатковувані мінімуми чи звільнення для певних категорій доходів чи витрат. У низці юрисдикцій діють такі механізми, як мінімальна сума доходу, яка не оподатковується. Це особливо актуально для самозайнятих осіб, оскільки вони можуть бути звільнені від податку на частину своїх доходів.

Для оптимізації оподаткування важливо враховувати доступні податкові відрахування. Вони можуть застосовуватися залежно від виду доходів чи витрат. Основні види податкових відрахувань:

• Відрахування на витрати, пов'язані із заробітною платою працівників.
• Соціальні відрахування для фізичних осіб на благодійні внески, витрати на освіту, медпослуги й інші особисті витрати.

Ще один ефективний способів знизити податкове навантаження — це змінити податкове резидентство. При виборі країни для зміни податкового резидентства треба враховувати не лише те, наскільки вигідна податкова політика, а й чи доступні податкові звільнення для резидентів, наприклад, звільнення від податків на дивіденди, відсотки, роялті, приріст капіталу.

Висновок

Створення єдиних стандартів оподаткування в ЄС просувається, але визначення ставок податку на доходи фізосіб у ЄС у 2025 році залишається суверенним рішенням кожної держави-члена. Ці рішення залежать від внутрішніх економічних завдань, рівня соціального забезпечення та бюджетних пріоритетів. Ми готові допомогти потенційним клієнтам розібратися в способах зниження податкового навантаження та покращення податкової стратегії.