це один із можливих варіантів виходу на міжнародний фінансовий ринок. Перш ніж зробити вибір на користь конкретної країни для реєстрації іноземного інвестиційного фонду, важливо проаналізувати низку факторів, які безпосередньо впливають на вибір юрисдикції та структуру фонду. Це як режими регулювання міжнародних фондів, так і податкові, корпоративні, фінансові, комерційні аспекти.
Що означає поняття «закордонний інвестиційний фонд»?
Міжнародний інвестиційний фонд – це фонд, який інвестує в бізнес за межами країнами походження інвестора. Це можуть бути біржові фонди, фонди нерухомості, пайові фонди закритого чи відкритого виду. Іноземні інвестиційні фонди надають приватним інвесторам доступ до закордонних ринків. Іноземні інвестиції пов'язані з ризиками, але вони можуть допомогти інвесторам диверсифікувати свої інвестиційні портфелі.
Особливості закордонних фондів
Міжнародні інвестиційні фонди є надійними інвестиціями і зазвичай використовуються замість централізованих інвестицій у довготермінові портфелі. Вони зумовлюють вищий потенціал доходності. Ризики та майбутні доходи можуть змінюватись від країни до країни. Вважається, що розвинені ринкові країни становлять найменший ризик, оскільки вони дотримуються високого рівня контролю з боку місцевих органів, у них розроблено надійні законодавчі бази. Інвестиційні фонди, створені за межами країни походження інвестора, можуть включати існуючі, що розвиваються чи пограничні ринкові інвестиції в різні класи активів. Такі фонди можуть забезпечувати різний рівень ризику та прибутковості.
Валюта й економіка, що змінюється – ось деякі з факторів, що підвищують ризик. Валюта зазвичай є проблемою під час інвестування в будь-який інвестиційний фонд, створений за кордоном, оскільки коливання валютних курсів може вплинути на фактичну дохідність портфеля інвесторів. Зміна ринків також потребує постійної розумної обережності, оскільки зміна законодавства впливає на економічні моделі ринків в іноземних країнах.
Створення інвестиційного фонду: категоризація
Закордонні фонди можна охарактеризувати в такий спосіб.
Види інвестиційних фондів |
|
На основі побудови портфеля |
За інвестиційним портфелем |
Схеми прямих інвестицій у світові акції. Такі фонди інвестують у цінні папери світових компаній, котируються на міжнародних біржах. Це схеми відкритих пайових інвестиційних фондів, які переважно інвестують у пайові інструменти та інструменти, пов'язані з акціями, а також у боргові інструменти глобальних гігантів – таких, як, наприклад, Apple, Microsoft, Facebook, Google тощо. Фідерний фонд. Це один із кількох субфондів, які вкладають свій інвестиційний капітал у загальний парасольковий фонд, відомий як головний фонд, для якого один інвестиційний консультант опрацьовує всі портфельні інвестиції. Ця дворівнева інвестиційна структура допоміжного та основного фонду зазвичай використовується хедж-фондами як створення більшого портфельного рахунку шляхом об'єднання інвестиційного капіталу. Фонди фондів. Це також гроші, інвестовані у схеми іноземних пайових інвестиційних фондів. Проте фонд вкладатиме кошти в кілька закордонних фондів. У випадку фонду фондів усі схеми, в яких бере участь фонд, мають бути протестовані, щоб оцінити його потенціал зростання. |
Світові фонди. Кошти інвестуються в різні ринки та галузі. По суті це диверсифіковані фонди. Галузеві фонди. Кошти інвестуються в один актив, сектор або напрямок, наприклад, нерухомість або золото. |
Структура інвестиційного фонду
Керівна компанія відповідає за реалізацію інвестиційної стратегії фонду й управління його портфельною торговельною діяльністю. Щоб виступати як керуюча компанія, необхідно отримати ліцензію в країні реєстрації фонду. Адміністратор відповідає за розрахунок вартості чистих активів (NAV) у перерахунку на одну акцію. Він виконує всю обробку фінансових документів, гарантуючи, що клієнти мають актуальну інформацію про інвестиційні показники свого фонду, а також, що кошти відповідають усім необхідним юридичним вимогам. До обов'язків адміністратора входить комплексна перевірка інвесторів та оформлення їх прав на акції/паї.
Кастодіан несе відповідальність за оформлення прав фонду на активи, що купуються, і за зберігання акцій або інших активів в електронній або фізичній формі. Брокер здійснює купівлю/продаж активів для фонду за дорученням керуючої компанії. Аудит інвестфонду повинен проводитись ліцензованим аудитором. У багатьох країнах і видах фондів аудит є обов'язковим.
Як зареєструвати інвестиційний фонд?
Відкриття інвестиційного фонду включає підготовку пакету установчих документів, призначення посадових осіб та одержання схвалення регулятора обраної для реєстрації країни для посадових осіб фонду. До цих осіб можуть застосовуватись ліцензійні або кваліфікаційні вимоги. У процесі створення інвестфонду будуть отримані такі документи:
- Сертифікат про реєстрацію.
- Меморандум.
- Протоколи призначення посадових осіб.
- Ліцензія.
- Інвестиційний меморандум.
Регулювання міжнародних фондів хоч і відрізняється у різних країнах, проте загальним є те, що діяльність фонду жорстко контролюється, оскільки вона торкається інтересів третіх осіб – інвесторів.
Цікавить супровід реєстрації закордонного інвестиційного фонду?
Переваги створення закордонного інвестиційного фонду
Будь-який інвестпортфель може складатися з комбінації портфелів великого, середнього та низького ризику. У різноманітному портфелі ризик, пов'язаний з однією високоризиковою інвестицією, розподіляється та зменшується. Хоча диверсифікований портфель не може усунути всі ризики, пов'язані з фондом, він допоможе згладити прибутковість портфеля у періоди, коли економіка перебуває у стані невизначеності чи спаду.
Це важливий елемент будь-якого іноземного інвестиційного фонду. Ліквідний актив – це термін, що використовується для цінних паперів, акції яких можуть бути продані за готівку протягом відносно обмеженого періоду часу. Після того, як акції будуть продані на біржовому ринку, інвестор отримає залишок, що дорівнює вартості покупки на момент закриття ринку. Оскільки вартість іноземного фонду безпосередньо залежить від поточної ринкової кон'юнктури, цінність, яку інвестор може отримати після виведення коштів, може бути вищою або нижчою від початкової вартості інвестування в іноземні інвестиційні фонди.
Зазвичай інвестори не мають знання або досвіду, необхідних для роботи зі складним портфелем активів. Отже, керуючі портфелем відповідають за роботу з іноземними фондами. Вони контролюватимуть вкладення у фонд та прийматимуть торгові рішення від імені клієнтів.
Реєстрація інвестиційного фонду: які обмеження є для іноземних фондів?
- Підвищення глобального ризику. Портфель інвесторів схильний до національних ризиків на всіх ринках, в які інвестує іноземний фонд.
- Валютний ризик. При інвестуванні за кордоном найбільший ризик – це валютний ризик. Будь-яка зміна національної валюти щодо валюти основних інвестицій впливає на ефективність системи. Підвищення курсу національної валюти негативно позначається на прибутковості, тоді як національна валюта, що знецінюється, збільшує прибутковість.
Відкриті та закриті паєві інвестиційні фонди
Багато інвесторів вважають відкриті та закриті пайові інвестиційні фонди схожими, оскільки обидва види фондів дозволяють об'єднати капітал та інвестувати в диверсифікований, професійно керований портфель цінних паперів. Однак важливо розуміти, що є відмінності, які впливають на прибутковість пайового фонду та на те, як фонди торгуються між інвесторами.
Вид фонду |
Відкритий пайовий інвестиційний фонд |
Закритий пайовий інвестиційний фонд |
Управління |
Активно/пасивно керований. |
Активно керований. |
Збори |
Комісія за управління. |
Комісія за управління. |
Структура фонду |
Необмежені купівлі акцій і погашення акцій у керуючого фондом. |
Фіксована кількість акцій від IPO. |
Вартість фонду |
Вартість чистих активів на акції. |
Премія чи дисконт до вартості чистих активів на акцію. |
Ціноутворення |
Ціна щодня (наприкінці дня). |
Постійна ціна. |
Ліквідність |
Із грошовими вимогами для врахування майбутніх погашень акцій. |
Практично немає потреби в готівці. |
Створення пайових інвестиційних фондів
Вибираючи структуру інвестфонду та державу під конкретну конфігурацію виникає питання ліцензування. Сьогодні в більшості держав отримання ліцензії можливе лише після реєстрації місцевого фізичного офісу та найму місцевого персоналу (тобто виконання вимог сабстанс). Це зумовлює витрати на оренду, персонал, включаючи AML-співробітника, співробітника з комплаєнсу, інвестконсультанта. Термін реєстрації від 6 до 12 міс. Такий варіант прийнятний для компаній із великим капіталом, від 50 млн USD.
Щоб відкрити інвестиційний фонд та отримати ліцензію, компанії з меншим капіталом можуть застосувати одне з таких рішень:
- управління фондом здійснюватиме не ліцензований керуючий, а директор фондової компанії чи генеральний партнер фондового партнерства;
- управління буде проводити ліцензований керуючий, який сам не бере участі безпосередньо в управлінні (наприклад, фонди RAIF).
Кращі країни для реєстрації інвестиційного фонду
Обираючи, де створити інвестиційний фонд, важливо проаналізувати чинну законодавчу базу в кожній із країн, чи підходить Ваша модель фонду під вимоги місцевого законодавства, які умови оподаткування застосовуються, які доступні інвестиційні можливості тощо. Топ країн для реєстрації інвестиційного фонду в Європі включає такі юрисдикції, як Сполучене Королівство, Ліхтенштейн, Люксембург, Швейцарію.
Велика Британія. Є провідним центром управління інвестиціями в Європі, а також найбільшим, найнадійнішим і найпрестижнішим центром управління інвестиціями у світі. Регулювання міжнародних фондів у Великій Британії здійснює Управління фінансового нагляду (FCA). Положення закону надають захист фонду за межами країни. Прийнятною формою інвестфондів у UK є колективні інвестиційні схеми (CIS). Закордонні інвестиційні фонди у Великій Британії жорстко регулюються, а засновники повинні пройти ретельну перевірку на відповідність нормативним і кваліфікаційним вимогам.
Ліхтенштейн. Це невелика держава, яка користується популярністю серед іноземних інвесторів. Щоб зареєструвати іноземний інвестиційний фонд у Ліхтенштейні, важливо дотримуватись європейських положень, зокрема Директиви AIFMD та UCITS. Усі інвестиційні фонди у Ліхтенштейні підзвітні Управлінню фінансового ринку (FMA). Усі інвестиційні фонди, що базуються в Ліхтенштейні, зобов'язані в структурі мати співробітника з комплаєнсу та внутрішнього аудитора.
Люксембург. Сьогодні є розвиненим фінансовим центром не лише на рівні Європи, а й у світі. Створення інвестиційного фонду в Люксембургу може бути виконане відповідно до таких режимів:
- SIFs;
- UCIs;
- UCITS;
- SOPARFI.
SIF є одним з важливих інвестиційних інструментів, ключовою вимогою якого є активне управління портфелем. Місцевий регулятор підтримує іноземні інвестиції та розробив чітку правову базу для іноземних фондів.
Швейцарія. Ця країна не входить до складу ЄС, тому інвестиційний ринок Швейцарії не підпадає під режим регулювання європейських директив. Місцевий уряд розробив ефективну правову базу для регулювання міжнародних фондів у Швейцарії. Основним регулятором, відповідальним за нагляд за діяльністю фондів, є Агентство з нагляду за фінансовими ринками (FINMA).
Створення закордонного інвестфонду в Азії, Австралії та США
Азіатські країни всебічно розвивають свої інвестиційні ринки. Іноземні інвестори можуть створити інвестиційний фонд у Сингапурі чи Гонконгу. Обидві юрисдикції є глобальними фінансовими центрами. Крім того, інвестори можуть отримати доступ до податкових пільг.
США дозволяє здійснювати інвестиційну діяльність нерезидентам. Щоб створити інвестиційний фонд у США, заявку необхідно подати до Комісії з цінних паперів і бірж (SEC). Реєстрація хедж-фонду в США є найпопулярнішим варіантом серед іноземних інвесторів.
Австралійська комісія з цінних паперів та інвестицій (ASIC) адмініструє діяльність інвестфондів. В Австралії інвестиційні фонди та їхня діяльність підпадає під визначення фінансових послуг. Тому для таких послуг необхідно отримати фінансову ліцензію AFS.
Висновок
Отже, застосовуються різні вимоги щодо структурування інвестиційного фонду за кордоном. Доступні правові структури для формування фондів можуть відрізнятися залежно від держави реєстрації. При регулюванні діяльності міжнародних інвестиційних фондів важливо враховувати закони держав-походження інвестора(ів).
Для отримання консультаційних послуг із реєстрації іноземних інвестиційних фондів, можете звернутися до фахівців YB Case. Експерти нашої компанії не лише проводять консультації щодо регулювання міжнародних інвестфондів, але й надають супровід у процесі створення інвестиційного фонду в країнах Європи, Азії, Австралії та США.