Отримати туристичну ліцензію TDUP (Tanda Daftar Usaha Pariwisata) в Індонезії

Отримати туристичну ліцензію TDUP (Tanda Daftar Usaha Pariwisata) в Індонезії в діловій практиці, як і раніше, називають «обов'язковою умовою», проте в актуальній регуляторній моделі TDUP не є самостійною «класичною ліцензією» поза системою. По суті, TDUP – це історичне позначення реєстраційно-дозвільного результату, який сьогодні формується в межах OSS-RBA (Online Single Submission – Risk Based Approach) як частина Perizinan Berusaha (PB): допущення до діяльності складається з NIB і необхідних елементів ризикорієнтованого режиму (зокрема Sertifikat Standar та/або інших дозвільних компонентів – залежно від KBLI та рівня ризику).

З моєї практики супроводу туристичних проєктів в Індонезії очевидно, що колишній формальний підхід до реєстрації бізнесу більше не забезпечує правової стійкості. Сам факт створення компанії не розглядається регулятором як достатнє підґрунтя для законного ведення діяльності. Ліцензування туристичної діяльності в Індонезії побудовано навколо ризикорієнтованої моделі, за якої державні органи оцінюють не лише сам факт реєстрації компанії, а й її відповідність стандартам. У туристичному секторі ця логіка прямо закріплюється через стандарти діяльності й механізм підтвердження відповідності, зокрема інструменти стандарт-сертифікації.

Правова природа туристичної ліцензії TDUP (Tanda Daftar Usaha Pariwisata) в Індонезії

Поняття ліцензія Tanda Daftar Usaha Pariwisata в Індонезії використовується в діловому обігу як позначення допущення до туристичної діяльності, проте з правового погляду його зміст змінився. До впровадження ризикорієнтованої моделі TDUP була окремим реєстраційним документом, що видається регіональними органами влади. Після реформи ліцензування туризму в Індонезії цей термін інтегрований у систему Perizinan Berusaha та втратив самостійний статус ліцензії в класичному розумінні.

Правовою базою ризикорієнтованого ліцензування виступає Government Regulation (PP) No. 28 of 2025, яким закріплена модель Perizinan Berusaha Berbasis Risiko й водночас скасований PP No. 5 of 2021. Галузеві вимоги для туристичного сектора деталізовані Minister of Tourism Regulation No. 6 of 2025, зокрема стандарти діяльності, порядок нагляду й адміністративні санкції, а також додатки з переліками вимог щодо видів діяльності, прив'язаних до KBLI.

Ключовим елементом допуску до ринку є NIB — Business Identification Number, який підтверджує реєстрацію суб'єкта господарювання. Залежно від класифікації ризику додатково потрібні Sertifikat Standar або Izin. Саме на цьому етапі оформлення TDUP в Індонезії набуває практичного значення, оскільки OSS автоматично формує дозвільний профіль бізнесу на підставі заявленого виду діяльності.

Для частини видів туристичної діяльності застосовуються галузеві механізми підтвердження стандартів через зовнішню оцінку відповідності. У такому разі використовується Sertifikat Standar Usaha Pariwisata, який видається сертифікаційним органом (LSPr), при цьому туристична сертифікація проводиться у форматі оцінки/аудиту, а LSPr діє як орган оцінки відповідності, акредитований національним органом акредитації KAN.

Структура дозвільних документів у межах Perizinan Berusaha містить кілька обов'язкових компонентів, кожен із яких виконує самостійну юридичну функцію:

• NIB як ідентифікатор бізнесу й основа для початку діяльності;
• Sertifikat Standar як підтвердження відповідності встановленим галузевим вимогам;
• Izin як індивідуальний дозвіл для видів діяльності з підвищеним рівнем ризику.

За такого підходу туристична ліцензія через OSS в Індонезії фактично замінює колишній формат TDUP і забезпечує централізований контроль державою. Ліцензування туризму в Індонезії в межах OSS усуває регіональні розбіжності у вимогах і підпорядковується єдиним федеральним стандартам. Для бізнесу це формує прозору, але формалізовану процедуру, де помилка у виборі параметрів ліцензування впливає на законність операцій.

Види туристичної діяльності, для яких потрібно отримати туристичну ліцензію TDUP в Індонезії

Обов'язок отримати туристичну ліцензію TDUP в Індонезії виникає не за фактом ведення бізнесу у сфері послуг, а залежно від конкретного виду діяльності, зафіксованого в класифікаторі KBLI. Саме KBLI визначає, чи підпадає проєкт під туристичне регулювання та які дозволи формуються у системі OSS. Помилка на цьому етапі призводить до некоректного ліцензування та ризику визнання діяльності незаконною.

З погляду регулятора Tanda Daftar Usaha Pariwisata в Індонезії охоплює широкий спектр послуг, пов'язаних із розміщенням, організацією поїздок, громадським харчуванням й обслуговуванням туристів. Для кожної категорії передбачені власні вимоги до інфраструктури, персоналу та стандартів надання послуг. Тому оформлення ліцензії на туристичну діяльність в Індонезії починається з юридично точного визначення функціонального профілю бізнесу.

До найпопулярніших видів діяльності, для яких потрібна ліцензія на туристичні послуги в Індонезії, належать такі напрямки:

• ліцензія для турагентства в Індонезії, зокрема для продажу турів й організації подорожей;
• ліцензія для готелю в Індонезії, що охоплює готелі, вілли й інші засоби розміщення;
• ліцензія для ресторану в Індонезії, якщо підприємство орієнтоване на обслуговування туристичного потоку;
• ліцензія для туристичної компанії в Індонезії, що пропонує комплексні послуги у сфері туризму.

Кожна із зазначених категорій має власний код KBLI, який визначає рівень ризику й пакет дозвільних документів. Саме тому спроба формально отримати ліцензію на туристичний бізнес в Індонезії без детального аналізу KBLI часто призводить до відмов чи необхідності повторного проходження процедури. Регулятор виходить із фактичного характеру діяльності, а не з найменування підприємства.

Програми Permenpar No. 6/2025 показують, що ризиккласифікація може залежати від об'єктивних параметрів об'єкта. Для Hotel Bintang (KBLI 55110) критерій розмежування ризику прямо прив'язаний до площі будівлі: застосовується поріг ≤ 6 000 м² та категорія > 6 000 м², що впливає на вимоги до стандартизації та дозвільного профілю в OSS.

Для громадського харчування вимоги також задаються через KBLI та галузеві стандарти. Зокрема, для ресторанів (KBLI 56101) у стандартах окремо закріплюється необхідність документального підтвердження гігієни та санітарії, зокрема SLHS (Sertifikat Laik Higiene Sanitasi) як письмове підтвердження дотримання вимог безпеки харчової продукції для готових страв.

Для інвесторів та операторів ринку ліцензування туристичного бізнесу в Індонезії є юридично структурованим процесом, у якому класифікація діяльності відіграє вирішальну роль. У межах OSS вибраний KBLI автоматично пов'язується з вимогами Perizinan Berusaha, формуючи зобов'язання бізнесу перед державою. Тому отримати туристичну ліцензію TDUP (Tanda Daftar Usaha Pariwisata) в Індонезії можна лише за коректної правової кваліфікації проєкту.

Хто має право отримати туристичну ліцензію TDUP в Індонезії: локальні компанії та іноземні інвестори

Право отримати туристичну ліцензію TDUP в Індонезії надається юридичним особам, зареєстрованим відповідно до корпоративного індонезійського законодавства. Базова вимога – наявність підприємства у формі PT, створеної резидентами, чи PT PMA — підприємства з іноземним капіталом. Для обох форм застосовується єдина цифрова модель допущення до ринку через систему OSS, проте правовий режим участі іноземних інвесторів має додаткові обмеження інвестиційного характеру.

У термінах туристичного регулювання заявник розглядається як pelaku usaha – суб'єкт підприємницької діяльності, який отримує Perizinan Berusaha через систему OSS. Адміністрація OSS здійснюється уповноваженим органом (Lembaga OSS), що має практичне значення для проєктів з іноземним капіталом, оскільки процедура реєстрації та ліцензування синхронізується з інвестиційним контуром.

Ліцензія TDUP для нерезидентів в Індонезії оформляється лише через PT PMA. Така компанія реєструється в межах інвестиційного законодавства та підлягає контролю Investment Coordinating Board (BKPM). У цьому випадку видача Tanda Daftar Usaha Pariwisata в Індонезії безпосередньо пов'язана з коректною вказівкою структури капіталу, складу акціонерів і дозволених видів діяльності.

Процедура допущення до туристичного ринку починається з корпоративного оформлення. Реєстрація туркомпанії в Індонезії передбачає створення юридичної особи, отримання NIB та подальше подання даних до OSS для формування дозвільного профілю. Для PT PMA додатково перевіряється відповідність проєкту переліку дозволених видів діяльності для іноземного капіталу й дотримання мінімальних інвестиційних параметрів, встановлених галузевими актами, зокрема вимога про мінімальний розмір інвестицій у розмірі не менше 10 млрд індонезійських рупій (IDR) на один проєкт.

У практиці ліцензування виділяються категорії заявників, які мають право звертатися за TDUP:

• індонезійські компанії PT із повністю місцевим капіталом;
• компанії PT PMA за участю іноземних інвесторів;
• спільні підприємства з комбінованою структурою капіталу.

Для кожної з цих форм ліцензія TDUP для PT PMA в Індонезії або локальній компанії видається в межах однієї процедури OSS, але з різним обсягом попередніх перевірок. Регулятор оцінює не громадянство учасників, а юридичну допустимість структури бізнесу та заявленого виду діяльності.

У цьому доступ нерезидентів до туристичного ринку перестав бути універсальним. Окремі сегменти туризму підпадають під інвестиційні обмеження, і спроба формально оформити діяльність поза дозволеними межами блокує отримання ліцензії на етапі OSS. У таких ситуаціях навіть коректно створена компанія не отримує дозвільного статусу, оскільки видача Tanda Daftar Usaha Pariwisata в Індонезії безпосередньо пов'язана з інвестиційним комплаєнсом.

Вимоги та стандарти для отримання туристичної ліцензії TDUP в Індонезії

Процедура допущення до туристичної діяльності в Індонезії побудована навколо системи стандартів, закріплених у моделі Perizinan Berusaha Berbasis Risiko. Вимоги для отримання TDUP в Індонезії залежать від виду діяльності й рівня ризику, який надається відповідному коду KBLI. Універсального переліку умов немає, проте структура вимог однакова для всіх категорій бізнесу.

Основним механізмом регулювання є Sertifikat Standar. Через нього фіксуються умови видачі туристичної ліцензії в Індонезії, зокрема відповідність інфраструктури, персоналу й управлінських процесів встановленим нормативам. Саме на цьому етапі отримання Tanda Daftar Usaha Pariwisata в Індонезії набуває практичного змісту, виходячи за межі формальної реєстрації компанії.

У межах Perizinan Berusaha Berbasis Risiko пакет документів залежить від категорії ризику: для низького ризику зазвичай достатній NIB, для середнього рівня застосовується Sertifikat Standar, а для окремих видів діяльності високого ризику потрібен Izin. Для частини KBLI Sertifikat Standar оформляється на основі заяви про відповідність (self-declared), а для інших підлягає підтвердженню через адміністративну верифікацію або через зовнішню оцінку відповідності, якщо це передбачено стандартом.

У межах перевірки стандартів регулятор аналізує такі групи вимог:

• наявність приміщень та обладнання, що відповідають виду туристичної діяльності;
• кадрове забезпечення, зокрема кваліфікацію та правовий статус персоналу;
• внутрішні процедури управління, захисту праці й надання послуг;
• дотримання санітарних, протипожежних і галузевих норм.

Така структура дозволяє оцінити вимоги туристичної компанії в Індонезії комплексно, без акценту на один формальний критерій. Невідповідність хоча б одній із груп блокує подальше ліцензування на рівні OSS.

Документи, необхідні для отримання туристичної ліцензії TDUP в Індонезії

Пакет документів для отримання TDUP в Індонезії формується не за універсальним переліком, а залежно від моделі бізнесу, обраного KBLI та рівня ризику діяльності. Індонезійське регулювання орієнтується на принцип підтвердженої готовності компанії, тому документація ділиться на кілька функціональних блоків. Такий підхід застосовується в усьому механізмі Perizinan Berusaha і є основою ліцензування туризму в Індонезії.

Першу групу складають корпоративні документи, що підтверджують легальний статус компанії. До них належать установчі документи PT або PT PMA, дані про структуру акціонерів, відомості про директорів і комісарів, а також підтвердження адреси реєстрації. Ці матеріали використовуються при первинній реєстрації бізнесу в OSS і є основою для формування NIB у межах оформлення Tanda Daftar Usaha Pariwisata в Індонезії.

Друга група охоплює документи, які завантажуються безпосередньо в систему OSS. Вони відображають заявлені види діяльності, вибрані коди KBLI й параметри ризиккласифікації. Саме на цьому етапі оформлення TDUP в Індонезії набуває цифрового формату, оскільки всі відомості фіксуються в єдиній державній системі й використовуються для автоматичного визначення вимог до ліцензування.

У OSS використовується Dokumen Penilaian Mandiri – документ самооцінки готовності до застосування стандарту, який формується за вибраним KBLI. Змістовно він є заявою про відповідність встановленим вимогам і фіксує позицію компанії щодо кожного обов'язкового критерію, тому невідповідність фактичного стану заявленим даним розглядається як ризик для дозвільного статусу та предмет для адміністративних заходів під час перевірки.

Окреме місце займає документація, що підтверджує відповідність до стандартів діяльності. Залежно від категорії туристичного бізнесу перевіряється інфраструктура, кадрове забезпечення та управлінські процедури. Насправді документи для туристичної ліцензії в Індонезії включають як формальні довідки, так і описи процесів, які дозволяють регулятору оцінити фактичну готовність компанії до роботи.

У межах OSS документація структурується за такими напрямами:

• корпоративні та реєстраційні відомості компанії;
• дані для системи OSS та self-assessment за KBLI;
• підтвердження відповідності стандартам Sertifikat Standar;
• галузеві дозволи та погодження, якщо вони передбачені для конкретного виду діяльності.

Програми Permenpar No. 6/2025 містять деталізацію доказів щодо окремих видів діяльності. Для турагентств (KBLI 79121) у переліку доказів зустрічаються, зокрема, наявність вивіски/ідентифікації місця бізнесу, обладнаної адміністративної зони, справних засобів першої допомоги (P3K) та вогнегасника (APAR), доступу до чистої води, безпечного місця зберігання, а також підтвердження законної підстави користування. У блоці SDM окремо згадується забезпечення співробітників захистом щодо здоров'я та нещасних випадків, а у блоці управління – наявність оргструктури, посадових функцій, бізнес-плану та процедур (SOP/інструкцій).

Порядок отримання туристичної ліцензії TDUP в Індонезії через OSS

Процедура допущення туристичного бізнесу до ринку побудована навколо єдиного цифрового механізму OSS. Порядок отримання туристичної ліцензії в Індонезії ґрунтується на послідовній фіксації даних компанії та перевірці їх відповідності вимогам Perizinan Berusaha Berbasis Risiko. Порушення логіки етапів призводить до технічних відмов і зупинення розгляду заявки.

Наступний крок – подання даних про вид діяльності та проходження self-assessment. Саме тут формується дозвільний профіль бізнесу, який визначає, які стандарти й документи підлягають підтвердженню. Для заявників, які планують отримати TDUP в Індонезії без затримок, коректне заповнення self-assessment має вирішальне значення, оскільки система автоматично зіставляє дані з вимогами законодавства.

У межах процедури ліцензування ключові етапи розподіляються так:

• реєстрація компанії й отримання NIB в OSS;
• вибір KBLI та проходження self-assessment;
• завантаження документів для Sertifikat Standar або Izin;
• верифікація даних уповноваженими органами за необхідності;
• формування дозвільного статусу в системі OSS.

Після завантаження документів можлива верифікація профільними установами або регіональними органами. Для діяльності, де стандарт підлягає адміністративній верифікації, Permenpar No. 6/2025 передбачає регламентований термін: перевірка проводиться в межах 14 робочих днів після подання повного та коректного комплекту відомостей через OSS. У додатках до стандартів описаний механізм, за якого при перевищенні встановленого терміну система OSS може сформувати дозвільний результат автоматично за умови відсутності зафіксованих перешкод за заявою.

Контроль, перевірки та відповідальність після оформлення туристичної ліцензії TDUP в Індонезії

Обов'язок отримати ліцензію TDUP для бізнесу в Індонезії не вичерпується регуляторними вимогами й не зупиняє взаємодія з органами нагляду. Контроль туристичного бізнесу здійснюється в межах системи Perizinan Berusaha Berbasis Risiko та передбачає постійну перевірку відповідності заявлених даних фактичній діяльності. Нагляд реалізується як через цифрові механізми OSS, так і через очні інспекції профільних органів.

Контур нагляду для туристичних видів діяльності закріплений в Permenpar No. 6/2025 та включає як порядок контролю, так і механізм застосування адміністративних санкцій при виявленні порушень стандартів. У правозастосовній логіці ризикорієнтованого ліцензування недотримання вимог Sertifikat Standar розглядається як порушення умов ведення діяльності, що дозволяє регулятору застосовувати заходи аж до зупинення дозвільного статусу.

У процесі нагляду оцінюються ключові параметри діяльності, від яких залежить збереження дозвільного статусу:

• відповідність інфраструктури та приміщень заявленому виду послуг;
• наявність s кваліфікація персоналу, зазначеного при ліцензуванні;
• дотримання санітарних, протипожежних s галузевих вимог;
• актуальність даних, внесених у систему OSS.

У разі виявлення порушень застосовується відповідальність за порушення TDUP в Індонезії, встановлена ​​адміністративним законодавством. Санкції варіюються від розпоряджень про усунення порушень і штрафів до тимчасового обмеження діяльності. У важких випадках допускається відкликання туристичної ліцензії в Індонезії, що автоматично блокує можливість законної діяльності у сфері розміщення й обслуговування.

Висновок

Прагнення отримати туристичну ліцензію TDUP в Індонезії пов'язане не з формальною реєстрацією, а з вбудовуванням бізнесу в систему правового та адміністративного контролю. Туристична діяльність у країні регулюється через цифрову модель, де кожна заявлена ​​характеристика має юридичні наслідки і підлягає перевірці.