Податкова система в Таїланді: ставки, особливості та пільги для бізнесу

Податкова система в Таїланді вважається однією з найзбалансованіших і найдружніших для підприємців в Азії. У країні поєднуються помірні фіскальні ставки, прозоре регулювання та гнучкі інструменти підтримки капіталу. Для закордонних засновників місцева система оподаткування стає важливим критерієм при виборі. Ставка на прибуток організацій – 20%. Для суб'єктів малого масштабу й інноваційних проєктів діють знижені тарифи та преференції.

Розібратись у національному порядку фіскального обліку королівства варто до оформлення компанії. Вибрана корпоративна конфігурація визначає, застосовуватиметься податок до глобальних надходжень або лише до прибутку, сформованого всередині держави. Неправильна кваліфікація статусу резидентства або ігнорування міжнародних конвенцій про усунення подвійного стягнення бюджетних платежів призводять до надмірних витрат та адміністративних ризиків.

Королівство послідовно модернізує фіскальні норми — правила стають зрозумілішими й передбачуванішими. Країна пропонує резидентам та іноземним компаніям стимули для інвестицій, R&D та зелених проєктів, а також спрощену звітність для малого бізнесу.

Залишіть заявку на консультацію, щоб підібрати оптимальну податкову стратегію для бізнесу в Таїланді й оцінити реальні переваги юрисдикції ще до виходу на ринок.

Податкова система в Таїланді: правила визначення резидентства

Розуміти принципи податкового резидентства в Таїланді – це ключовий елемент при плануванні бізнесу й особистих фінансів. Податкове навантаження визначається статусом резидентства. Воно показує, чи враховуються надходження за принципом світового доходу чи беруться до уваги лише місцеві джерела. Норми королівства описують критерії досить чітко. На практиці, проте, в інвесторів з-за кордону нерідко виникають помилки в тлумаченні.

Для компаній

Для юридичних осіб податкове резидентство Таїланду визначається просто: суб'єкт визнається податковим резидентом, коли створений за правом Таїланду. У цьому випадку прибуток підлягає оподаткуванню за принципом світових надходжень — беруться до уваги кошти як усередині держави, так і з зовнішніх джерел.

Коли юридична особа створена поза королівством, але веде комерцію з його території, застосовується статус нерезидента. При цьому виникає обов'язок перераховувати корпоративний податок у Таїланді з результатів, сформованих місцевою активністю. Фіскуванню підлягає територіальна база — фінансовий результат, пов'язаний із тайськими джерелами.

Окремий блок – інститут постійного представництва. Він формується, коли закордонна структура має в своєму розпорядженні в Таїланді:

• стаціонарний центр управління, робочі приміщення чи відділення;
• агента чи повіреного з повноваженнями укладати договори від імені організації;
• персонал, який системно проводить господарські операції всередині держави.

Факт існування ПП вимагає постановки на облік у фіскальній службі й розрахунку корпоративних платежів у Таїланді за результатом, що відноситься до такої ланки.

Практична порада: при структуруванні бізнесу варто заздалегідь визначити, чи діяльність у Таїланді розглядатиметься як «ведення бізнесу». Для зниження правових та операційних ризиків нерідко засновують окрему тайську юридичну особу — це спрощує облік, посилює захист активів і полегшує застосування конвенцій щодо усунення подвійного оподаткування в Таїланді.

Для фізичних осіб

Для громадян та іноземців діють інші критерії. Фізособа отримує статус податкового резидента, якщо фактичне перебування в державі становить 180 днів і більше в межах календарного року. У такому статусі підлягають оподаткуванню як надходження з Таїланду, так і закордонні доходи, переказані до королівства в той самий рік чи в наступний період.

Нерезиденти сплачують збори лише з джерел усередині країни, зокрема:

• з винагороди за роботу, яка виконана на території королівства;
• з надходжень від оренди чи відчуження місцевої нерухомості;
• з прибутку від підприємницької діяльності та надання послуг усередині держави.

У Таїланді діє мережа DTA з понад шістьма десятками партнерів, серед яких Велика Британія, Німеччина, Сингапур та ОАЕ. Ці договори дозволяють зарахувати сплачені суми в одній юрисдикції проти нарахувань в іншій і допомагають уникнути повторного оподаткування заробітку чи дивідендів.

Ризики та рекомендації

Неправильна кваліфікація статусу може спричинити суттєві наслідки — від штрафних санкцій до донарахування фіскальних платежів із закордонних надходжень. На практиці спірні ситуації часто виникають у підприємців, які живуть між кількома країнами, ведуть онлайн-бізнес або використовують міжнародні холдингові схеми.

Щоб мінімізувати ризики, важливо:

• фіксувати дні перебування в країні (зокрема дати в'їзду та виїзду);
• зберігати докази центру життєвих інтересів – договір оренди, рахунки за комунальні послуги, трудовий контракт;
• при запуску діяльності коректно кваліфікувати джерело надходжень і належним чином оформлювати угоди з іноземними партнерами;
• вимагати консультацію до направлення декларації, якщо у структурі присутній офшорний дохід у Таїланді чи надходження у вигляді іноземних дивідендів.

Правильно оформлений статус податкового резидента дає право використовувати податкові пільги Таїланду, застосовувати договори DTA й законно оптимізувати фіскальне навантаження.

Корпоративний податок

Система корпоративного оподаткування в Таїланді спирається на прозорі та стійкі підходи. Владні органи наголошують на помірних тарифах і підтримці підприємництва — від молодих проєктів до великих міжнародних груп. Завдяки цьому режим оподаткування відносять до найзрозуміліших у Південно-Східній Азії. Інвесторам і компаніям важливо розуміти, як формується розрахункова база, які витрати можна врахувати і які інструменти доступні для законного зменшення відрахувань.

Загальні положення

Корпоративний податок у Таїланді (CIT) застосовується до організацій, заснованих за правом Таїланду, а також до іноземних структур, що ведуть комерцію в межах держави. Резидентні компанії сплачують збір із глобальних надходжень. Нерезидентам нараховують платіж лише за результатом, пов'язаним із тайськими джерелами. В основі – територіальний підхід до оподаткування, що робить локацію привабливою для міжнародних холдингів. Фінансовий результат розраховують як сукупний виторг мінус дозволені витрати за звітний період. Звітність подають двічі — за перше півріччя та після закінчення року, перераховуючи суму одночасно з направленням форм.

Ставки

Розмір корпоративного податку в Таїланді становить 20% від чистого результату. Це конкурентний показник у регіоні, особливо на тлі сусідніх країн, де ставки сягають 25–30%.

Проте уряд активно стимулює розвиток малого бізнесу та стратегічних галузей:

• Малі та середні підприємства (SME) з капіталом не більше 5 млн THB і річним доходом до 30 млн THB оподатковуються знижено:
  • перші 300 000 THB прибутку – звільняються від CIT;
  • від 300 001 THB до 3 000 000 THB – тариф 15%;
  • понад 3 000 000 THB – стандарт 20%.
• Для товариств, які спрямовують капітал у пріоритетні сфери (високі технології, R&D, зелена енергетика), можливий пільговий режим у форматі податкових канікул на 3–8 років. Після закінчення періоду допускається застосування зниженого тарифу.

Механізми підтримки адмініструються Радою з інвестицій (BOI). Параметри залежать від регіону та характеру проєкту.

Відрахування та особливості

Розрахунковий прибуток зменшується при врахуванні обґрунтованих, підтверджених документами витрат. До допустимих позицій відносять:

• оплата праці та соціальні нарахування персоналу;
• орендні та комунальні платежі;
• відсотки за позиками, що належать до господарської діяльності;
• витрати на маркетинг, навчання персоналу, професійні консультації.

Перенесення збитків дозволено протягом п'яти послідовних років, але не допускається їхнє перенесення на минулі періоди. Амортизація нараховується за встановленими нормами: для будівель – 5% на рік, для обладнання – 20%, для транспортних засобів – 20%, а для комп'ютерів і периферії – 33⅓%.

Для застосування пільгових ставок або інвестиційних відрахувань потрібна відповідність критеріям BOI та ведення роздільного обліку за пільговими проєктами.

Практичні рекомендації

Щоб оптимізувати оподаткування бізнесу в Таїланді, доцільно заздалегідь спланувати корпоративну архітектуру й маршрути грошових потоків.

• При формуванні холдингового прошарку розумно обирати юрисдикції з чинними угодами про усунення подвійного оподаткування з Таїландом — так можна зменшити відрахування з дивідендних виплат і процентів.
• Не змішуйте операційні процеси й інвестиційну активність в одному товаристві — окремий облік витрат підвищує прозорість і полегшує перевірку.
• Щоб скоротити утримання й подальші коригування, заздалегідь моделюйте податки для іноземних компаній у Таїланді за дивідендами, відсотками та внутрішньогруповими послугами.
• Помилка, яка часто зустрічається в іноземних компаніях, — ігнорування вимог щодо документального підтвердження витрат. Без оригінальних рахунків-фактур, актів і договорів такі витрати не визнаються вираховуваними.
• Для бізнесу з іноземним капіталом доцільно заздалегідь підтвердити ціну правочинів у межах правил трансфертного ціноутворення, щоб уникнути претензій від податкових органів.

Продумана корпоративна архітектура й заздалегідь отримані консультації дозволяють правомірно скоротити фіскальне навантаження й задіяти передбачені королівством преференції без загрози діловій репутації організації.

Індивідуальний податок з прибутку (прибутковий)

Індивідуальне оподаткування в Таїланді спирається на прогресивний підхід – зростають надходження, збільшується ставка. Чинна модель гнучка і передбачає широкий перелік пільг і допустимих відрахувань. Для підприємців, самозайнятих і співробітників критично розуміти порядок формування бази, критерії резидентства та склад оподатковуваних категорій. Розмір зобов'язань залежить від походження коштів і статусу платника, тому коректна кваліфікація цих параметрів зменшує фінансові ризики.

Загальні положення

Індивідуальний податок на прибуток у Таїланді (Personal Income Tax, PIT) сплачують усі особи, які отримують надходження із джерел на території Таїланду.

• Фіскальним резидентом вважається фізична особа, яка фактично перебуває на території держави не менше 180 днів протягом календарного року. Для такої категорії враховуються доходи з Таїланду, а також закордонні кошти, переказані до королівства того ж чи наступного року.
• Особи без статусу резидента несуть зобов'язання лише за надходженнями, що походять із джерел усередині держави.

• зарплата, премії й інші винагороди;
• дивідендні виплати та процентний дохід;
• орендні платежі з нерухомості;
• прибуток при відчуженні активів чи часток;
• виплати за цивільно-правовими договорами;
• доходи від підприємницької діяльності та самостійної практики.

Така побудова підвищує прозорість режиму, але потребує акуратності при звітності — кожен вид надходжень необхідно вказати в річній декларації, навіть якщо утримання було зроблене у джерела.

Ставки

Тарифна шкала прогресивна – розмір ставки зростає разом із чистим доходом (net income). Нині діють такі інтервали:

Для платників передбачено особисті дедукції, що знижують податкову базу:

• Базове вирахування для кожного платника податків – 60 000 THB.
• На подружжя за відсутності власного доходу – 60 000 THB.
• На дитину – 30 000 THB за кожну (при виконанні встановлених умов – до 60 000 THB).
• Страхові внески та медстрахування – до 25 000 THB.
• Пенсійні накопичення та соціальне страхування – до 500 000 THB сукупно з іншими відрахуваннями.
• Витрати на навчання, пожертвування й іпотечні відсотки також можуть бути враховані в межах встановлених лімітів.

Таким чином, навіть за формально високої ставки ефективне податкове навантаження в Таїланді часто виявляється помірним завдяки гнучкій системі відрахувань.

Практичні аспекти

Процедура декларування проводиться раз на рік. Податковий період дорівнює календарному – з 1 січня до 31 грудня.

• Примірник на папері приймається до 31 березня наступного року.
• Для електронного формату продовжується до 8 квітня.

Перерахування суми провадиться в момент подання форми. Якщо податок утримувався роботодавцем, але за підсумками року виявлено недоплату, різницю необхідно внести до закінчення терміну подання звітності.

Для підприємців і самозайнятих осіб передбачено додаткову піврічну декларацію (до 30 вересня), що відображає дохід за перші шість місяців року.

Іноземні особи, які виконують роботу в королівстві, мають той самий фіскальний обов'язок при перебуванні не менше 180 днів протягом року. Чинні конвенції про усунення подвійного оподаткування дозволяють уникнути повторного стягнення надходжень, сформованих за межами країни. Треба зберігати доказові матеріали – довідки про перерахування, позначки міграційних служб, договори – щоб підтвердити правовий режим і походження коштів під час контролю.

Самозайнятим і власникам проєктів доцільно звертатися за консультацією заздалегідь. Канал надходження грошей — через тайську компанію, закордонну платформу чи особистий рахунок впливає не лише на розмір ставки, а й на оцінку резидентського статусу.

Чинний режим для фізичних осіб відрізняється передбачуваністю. У країні застосовуються помірні тарифи та передбачено широкий набір персональних відрахувань. При продуманому плануванні можна законно скоротити навантаження та скористатися перевагами місцевої юрисдикції.

ПДВ / Податок на додану вартість

ПДВ у Таїланді (Value Added Tax, VAT) – це основний непрямий збір. Він поширюється на торгівлю, виробництво, сферу послуг та імпорт. Інструмент виконує системну роль у фінансуванні бюджету, забезпечуючи стабільні надходження й не створюючи надмірного навантаження на підприємців. Для компаній, які працюють на внутрішньому ринку або експортують товари за кордон, важливо розуміти, як працює механізм нарахування, повернення та звільнення від ПДВ, а також які пороги діють для реєстрації платником податків.

Основні положення

У Таїланді діє єдина ставка ПДВ — 7%, що застосовується до всіх операцій із продажу товарів і послуг, а також до імпорту. Формально закон передбачає базову ставку 10%, але з метою стимулювання економіки її знижено до 7% (і цей знижений рівень регулярно продовжується урядом).

Обов'язок щодо реєстрації виникає у підприємств, чий річний оборот перевищує 1,8 млн THB. Після реєстрації підприємство має щомісячно нараховувати і перераховувати ПДВ, подавати декларації й зберігати відповідну документацію.

Деякі види діяльності звільнені від ПДВ згідно із законом, зокрема:

• фінансові та страхові послуги;
• освітні та медичні установи;
• оренда житлової нерухомості;
• послуги з сільського господарства та рибальства.

Така структура дозволяє підтримувати соціально значущі галузі, не збільшуючи вартість кінцевих послуг для населення.

Повернення та звільнення

Податкова система Таїланду заснована на механізмі податку на додану вартість – організації перераховують збір із різниці між сумою, нарахованою при реалізації, та сумою, сплаченою при придбанні. Якщо вхідний ПДВ перевищує розрахований до сплати показник, платник має право оформити відшкодування чи зарахувати перевищення в суму майбутніх зобов'язань.

Процедура повернення порівняно прозора: платник податків подає заяву разом із щомісячною декларацією, а підтвердження правомірності відрахувань проводиться Податковим департаментом. На практиці перевірка може тривати кілька місяців, тому багато експортерів віддають перевагу використанню зарахувань при майбутніх нарахуваннях, щоб уникнути касових розривів.

Операції з експорту товарів і послуг оподатковуються за нульовою ставкою (0%), що дозволяє експортерам відшкодовувати весь сплачений на вході ПДВ. Імпорт, навпаки, завжди оподатковується ПДВ у Таїланді за ставкою 7%, який стягується митними органами при ввезенні товару й згодом може бути заявлений до відрахування.

Окремі категорії малого бізнесу можуть не бути зареєстровані як платники ПДВ, якщо оборот не перевищує встановлений поріг — це полегшує ведення бухгалтерії й знижує адміністративне навантаження.

Поради для компаній

Для управління податками в Таїланді важливо не просто правильно нараховувати ПДВ, а й грамотно планувати рух коштів.

• Слідкуйте за термінами виставлення рахунків-фактур (Tax Invoice): документ має бути оформлений не пізніше ніж за 7 днів після поставки товару або надання послуги. Без коректного рахунку податок не приймуть до вирахування.
• Зберігайте оригінали підтверджувальних матеріалів щонайменше п'ять років — це стандартні терміни для фіскального контролю.
• Якщо ввозиться обладнання, заздалегідь оцініть податки для іноземних компаній у Таїланді: ПДВ на імпорт, право на зарахування вхідного податку та порядок повернення.
• Компанії, які працюють із великими контрагентами, нерідко домовляються про окреме виставлення рахунків для постачання та послуг, щоб збалансувати вхідний і вихідний ПДВ за періодами.
• Для зниження касових розривів можна погоджувати відстрочені платежі з ПДВ на імпорт, використовуючи банківські гарантії або спеціальні митні програми.

Сучасна електронна система звітності (e-Filing) дозволяє подавати декларації онлайн й отримувати підтвердження протягом доби. Це особливо зручно для іноземних підприємців, які керують бізнесом дистанційно.

Фахове адміністрування VAT допомагає організаціям дотримуватись вимог права й одночасно покращувати рух коштів. У поєднанні зі ставкою 7% та зрозумілим порядком повернення цей режим у королівстві сприймається як стабільний і практичний для бізнесу в регіоні.

Податок на дивіденди

Норми оподаткування дивідендних виплат у державі сформульовані чітко та стійко, що залучає холдинги й транснаціональних інвесторів. Податок на дивіденди у Таїланді пов'язаний із розподілом фінансового результату й взаємовідносинами емітента з акціонером. Знання механізму утримання, актуальних тарифів і доступних інструментів скорочення дозволяє уникнути подвійного стягування та правомірно зменшити витрати бізнесу.

Загальні положення

При перерахуванні розподіленого прибутку застосовується утримання у джерела — withholding tax.

Для локальних одержувачів розмір утримання дорівнює 10%. Сума може бути зарахована під час подання річної декларації. Фізичні особи мають право включити надходження до сукупного доходу й використовувати податковий кредит, що знижує підсумкове навантаження залежно від рівня заробітку.

Для іноземних одержувачів діє утримання 10%, якщо договір про усунення подвійного оподаткування не встановлює іншу норму.

Щодо низки DTA — із Сингапуром, Нідерландами та Люксембургом — ставка зменшується до 5% при виконанні умов володіння, як правило, за частки участі не нижче 25%.

Виплати з прибутку тайських товариств не оподатковуються додатковим корпоративним збором – відповідний CIT вже сплачено на рівні джерела. Таким чином, оподаткування відбувається лише на рівні одержувача.

Практичні поради

Розподіл прибутку в Таїланді варто планувати заздалегідь, якщо в структурі присутні іноземні акціонери або холдингові компанії.

1. Планування дивідендних виплат. Оптимальним моментом для розподілу прибутку часто стає кінець фінансового року, коли вже відомі всі податкові зобов'язання за CIT. Це дозволяє мінімізувати ризики повторного оподаткування й використовувати накопичені збитки для зниження бази.
2. Використання холдингової компанії. Коли кінцевий інвестор перебуває за межами країни, розумно опрацювати варіант формування холдингової ланки в правопорядку, де діє конвенція про усунення подвійного стягування з Таїландом. Такий підхід дозволяє:
   • зменшити утримання з дивідендів з 10% до 5% або до 0% за виконання умов DTA;
   • накопичувати фінансовий результат лише на рівні материнської структури без негайного розподілу;
   • використовувати гнучкі механізми фінансування дочірніх структур.
3. Ризики подвійного оподаткування. Ключовий ризик виникає при перерахунку виплат із прибутку між державами без двосторонньої конвенції з Таїландом. У такій ситуації можливе подвійне стягнення — утримання джерела в королівстві й подальше оподаткування в країні одержувача. Щоб уникнути додаткових платежів, необхідно:
   • перевірити наявність і параметри міждержавної угоди;
   • підтвердити тайський резидентський статус отримувача через Tax Residency Certificate;
   • зафіксувати походження надходжень і рух коштів документами, щоб унеможливити претензії від контролювальних органів обох країн.

Резидентам — власникам часток і приватним інвесторам — варто враховувати, що дохід, який розподіляється від тайських товариств, можна включити до річної декларації й застосувати кредит за сплаченим CIT. Такий механізм законно зменшує сумарні платежі й запобігає повторній сплаті за прибутком, уже врахованим на рівні компанії.

Спеціальні податкові режими та пільги

Податкова система Таїланду відома своєю гнучкістю й орієнтованістю на розвиток бізнесу. Держава активно застосовує механізми стимулювання для інвесторів — від знижених ставок і звільнень до програм підтримки інновацій та експорту. Ці заходи спрямовані на залучення іноземного капіталу, розвиток регіонів і зміцнення позицій країни як одного з фінансово-технологічних центрів Південно-Східної Азії. Компаніям, які планують тривалу присутність на ринку, необхідно розуміти, які податкові пільги в Таїланді доступні та як їх застосовувати.

Регіональні та галузеві пільги

У королівстві діє розгалужена система регіональних і галузевих стимулів, що адмініструються Радою з інвестицій (BOI) та Industrial Estate Authority of Thailand (IEAT).

• Організації, зареєстровані в спеціальних економічних зонах (SEZ), індустріальних парках і технопарках, можуть отримати звільнення від сплати податку на прибуток організацій на період до 8 років. Після завершення пільгового етапу зниження тарифу на 50% ще на наступні 5 років.
• Для експортно-орієнтованих фірм, організацій у сфері високих технологій, біотехнологій, IT-послуг і зеленої енергетики надаються додаткові преференції: звільнення від мит ​​на імпорт обладнання, прискорена амортизація, можливість 100% іноземного володіння.
• У менш розвинених провінціях передбачені додаткові податкові пільги Таїланду, зокрема звільнення від податку на дивіденди та скорочення місцевих зборів.

Така політика стимулює розміщення виробничих і дослідницьких центрів за межами Бангкоку, створюючи баланс між розвитком столиці й регіонів.

Програми підтримки малого бізнесу

Для малих і середніх підприємств (SME) передбачено спрощену форму звітності й знижені податкові ставки в Таїланді. Малий бізнес зі статутним капіталом не більше 5 млн THB і річним оборотом до 30 млн THB отримує такі переваги:

• На перші 300 000 THB фінансового результату – нульова ставка з податку на прибуток організацій.
• На діапазон 300 001-3 000 000 THB – тариф 15% за CIT.
• На суму понад 3 000 000 THB – стандартна норма 20% застосовується лише до перевищення.

Крім того, для таких компаній діє спрощена бухгалтерська звітність й електронне подання декларацій. Це значно знижує адміністративні витрати й полегшує вихід на ринок новим підприємцям.

Така система оподаткування Таїланду робить країну комфортним майданчиком для стартапів і сімейних компаній, особливо тих, хто працює у сфері послуг, IT чи електронної комерції.

Податкові стимули

Крім територіальних і галузевих преференцій, у Таїланді передбачено загальні податкові стимули для інноваційних і стійких проєктів.

• Інвестиційні кредити. Організація має право зарахувати до 50% капітальних вкладень у форматі податкового кредиту, якщо проєкт спрямований на зростання продуктивності або впровадження нових технологій.
• Витрати на НДДКР допускається списувати з коєфіцієнтом 200%, що зменшує оподатковуваний фінансовий результат.
• Ініціативи у сфері відновлюваної енергетики, переробки відходів і сталого виробництва можуть отримувати звільнення від CIT на 3–8 років залежно від категорії проєкту.

Для участі в програмах потрібне схвалення BOI та підтвердження економічної ефективності вкладень. Пакет має містити бізнес-план, фінансові розрахунки й документи, що підтверджують права на активи.

Практичні рекомендації

Оптимальний режим оподаткування в Таїланді підбирають з огляду на цілі компанії, масштаб операцій і корпоративної структури.

• Для експортних компаній і виробників обладнання оптимальним рішенням буде реєстрація в індустріальному парку або SEZ – це дає звільнення від CIT та прискорене повернення ПДВ.
• IT-компанії та стартапи, що займаються розробкою ПЗ, можуть отримати R&D-кредити й пільги з трудових витрат.
• Якщо бізнес орієнтований на місцевий ринок, варто розглянути статус SME й використати спрощену звітність.

Для застосування пільг важливо наперед зібрати документи: свідоцтво про реєстрацію, статут, фінансові звіти, інвестиційний план, підтвердження витрат на дослідження. Правильно підготовлений пакет документів прискорює отримання схвалення BOI та знижує ризик відмови.

Висновок

Податкова система Таїланду поєднує прості адміністративні процедури та широкий пакет заходів стимулювання для підприємницького сектору. Знижені тарифи, податкові звільнення й ініціативи BOI формують вигідні умови для великої промисловості й високотехнологічних учасників ринку. Правильне податкове планування дозволяє іноземним інвесторам як знизити витрати, так і легально зміцнити позиції на одному з найдинамічніших ринків Азії.

Зв'яжіться з нами, щоб розрахувати оптимальну податкову стратегію для бізнесу в Таїланді — ми допоможемо підібрати потрібний режим і скористатися всіма доступними пільгами.