Податкові пільги для фондів у Сингапурі

Сингапур привабливе місце для створення інвестиційних фондів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Простота ведення бізнесу в цьому місті-державі поряд зі сприятливим оподаткуванням з-поміж основних причин, у зв’язку з якими індустрія управління фондами розвивається значними темпами.

Щоб сприяти зростанню індустрії приватного капіталу та управління фондами, сингапурський уряд розробив і запровадив схеми податкових пільг для фондів, які звільняють від оподаткування дохід, отриманий від «певних інвестицій». Ці пільги подані в Законі про податок на прибуток, а нагляд за виконанням цього законодавства здійснює Валютне управління (MAS).

Податкові пільги для фондів у Сингапурі

Відразу ж хочемо звернути увагу, що умови, перелічені в цій статті, застосовуються лише до фондів, які володіють активами для або від імені третіх осіб (контролюючих фонди). Інший набір умов буде застосовуватися до фондів, які володіють активами для або від імені сім'ї(ей) і повністю належать або контролюються членами однієї сім'ї, вони потрапляють під пільгове оподаткування згідно з розділом 13U (докладніше нижче за текстом).

Загалом створення інвестиційного фонду в Сингапурі має достатньо переваг, з-поміж яких і податкові стимули/пільги. Як правило, податком оподатковується лише дохід, отриманий у Сингапурі. Відповідно до базового податкового режиму інвестиційні фонди можуть мати сингапурську фізичну особу як керуючого, проте така особа має заявити про свою присутність у місті-державі.

Керуючий фондом оподатковуватиметься на прибуток та інші доходи, отримані від своєї діяльності в Сингапурі, навіть якщо інвестиційний фонд створено за кордоном. Якщо є угода про уникнення подвійного оподаткування із Сингапуром, то керуючий може скористатися положеннями відповідної угоди щодо видів доходів, що підпадають під його дію.

Продовжуючи огляд податкового режиму, що застосовується до інвестиційних фондів у Сингапурі, зазначимо, що питання про те, чи є прибуток доходом або капіталом, вимагає аналізу низки чинників – таких, як частота аналогічних операцій, тривалість періоду володіння та мотиви платника податків. Як правило, прибуток від продажу активів може розглядатися як дохід із джерел у Сингапурі, якщо такий прибуток виникає внаслідок торговельної або комерційної діяльності, що здійснюється в цій країні, за винятком випадків, коли застосовуються винятки.

Схеми податкових пільг, які будуть доступні після реєстрації інвестиційного фонду в Сингапурі, викладені у розділах 13D, 13U та 13O Закону про податок на прибуток та передбачають звільнення від податку на «певний дохід» (SI), отриманий від «цільових інвестицій» (DI).

Розділ 13O: схема податкових пільг для оншорних фондів

Схему податкових пільг для оншорного фонду в Сингапурі було запроваджено, щоб спонукати керівників розміщуватися в місті-державі, пропонуючи їм такі самі податкові пільги, як і в режимі офшорного фонду. Розділ 13O не висуває вимог до мінімального розміру капіталу фонду, щоб претендувати на звільнення від податку згідно з розділом 13O. Проте оншорний інвестиційний фонд у Сингапурі має нести витрати щонайменше 200 000 сингапурських доларів за фінансовий рік.

Основна перевага цієї програми полягає в тому, що Сингапур має широку мережу угод про уникнення подвійного оподаткування, яка наразі охоплює понад 80 країн. Щоб скористатися цією схемою, керуючий фондом має отримати дозвіл від Валютного управління. Крім того, інвестиційний фонд має бути створений через корпоративну структуру, а його управління має базуватися та здійснюватись у Сингапурі.

Розділ 13U: схема податкових пільг Enhanced Tier

Для стимулювання інвесторів до створення інвестиційних фондів у Сингапурі було запроваджено ще один податковий режим – схема фондів розширеного рівня, яка також має умову для мінімальних витрат фонду в розмірі 200 000 SGD на рік, і керуючий фондом повинен перебувати в Сингапурі в тих ситуаціях, коли фонд створюється як сингапурська компанія-резидент.

Схема податкових пільг розширеного рівня застосовується як до оншорних, так і до офшорних фондів та підходить для широкого спектру структур фондів. На відміну від розділу 13O, розділ 13U зазначає, що інвестиційний фонд у Сингапурі повинен мати мінімальний розмір капіталу в розмірі 50 млн. сингапурських доларів, а керуючий фондом повинен отримати дозвіл від Валютного управління. Крім того, у фонді має бути мінімум 3 спеціалісти з інвестицій.

Розділ 13D: схема податкових пільг для офшорних фондів

Режим офшорного фонду застосовується до інвестиційних фондів, зареєстрованих за кордоном (у низькоподаткових країнах) та керованих із Сингапуру. Іншими словами, ця схема поширюється на фонди, які не належать на 100% сингапурським інвесторам (прямо чи опосередковано), а також на ті, які не є податковими резидентами Сингапуру та не мають встановленої присутності в місті-державі.

Розділ 13D не встановлює вимог до мінімального розміру капіталу фонду або вимог до мінімальних місцевих витрат порівняно з умовами, регламентованими розділами 13O та 13U. Відповідно до цього режиму кожен інвестор в інвестиційний фонд також підпорядковується кільком вимогам отримання різних податкових пільг. Такі переваги доступні для таких інвестицій, як корпоративні права, деривативи та цінні папери. Інвестор має бути резидентом Сингапуру та володіти менш ніж 30% фонду, щоб отримати податкові пільги, що пропонуються режимом офшорного фонду

Висновок

Законодавство Сингапуру розроблено на користь бізнесу. Що стосується заснування інвестиційних фондів у Сингапурі, то це місто-держава є одним із лідерів регіону, чому сприяє розвинена інфраструктура та державна підтримка сектору управління активами. Одним із найпоширеніших інструментів, що використовуються державою для подальшого стимулювання зростання в цій галузі, є податкові пільги. Уряд продовжує вдосконалювати податкові пільги у сфері управління фондами, щоб Сингапур залишався на крок попереду інших фінансових центрів.

Більше інформації Ви можете уточнити у фахівців нашої компанії під час консультації з регулювання інвестиційної діяльності в Сингапурі.