Країни, де не стягується податок на дивіденди

Вибір юрисдикції з вигідними умовами оподаткування має важливе значення для успішного ведення бізнесу за кордоном. Правильно зроблений вибір здатний суттєво вплинути на фінансові показники компанії, зменшивши податковий тягар s вивільнивши кошти/ресурси для подальшого інвестування в розвиток.

Правильно обрана юрисдикція сприяє покращенню фінансової прозорості бізнесу, що може підвищити довіру інвесторів та партнерів. Такий вибір не лише оптимізує оподаткування, а й створить стійку фінансову структуру, яка б сприяла конкурентоспроможності бізнесу. Сьогодні легальним способом досягти зниження податкового навантаження можна, зареєструвавши бізнес у країні з низьким рівнем оподаткування.

При виборі країни з вигідною податковою системою та плануванні податкової стратегії важливо застосовувати комплексний підхід, який включає всі аспекти оподаткування та супутні витрати, щоб мінімізувати податкові витрати.

Що таке податок на дивіденди?

При плануванні податкової оптимізації потрібно враховувати як корпоративні податки, так й інші фінансові зобов'язання і витрати. Податок на дивіденди може бути важливим показником під час вибору юрисдикції для реєстрації компанії. Це податок, який стягується з доходів, одержуваних акціонерами чи власниками часток у компанії. Дивіденди – це виплати акціонерам з прибутку компанії після сплати корпоративного податку.

Як і будь-який інший прибуток, дохід від дивідендів може оподатковуватись. Оподаткування дивідендів варіюється залежно від юрисдикції та податкового законодавства країни, в якій зареєстровано компанію або проживає акціонер. У деяких країнах дивіденди оподатковуються за зниженою ставкою або взагалі звільнені від оподаткування, тоді як в інших вони можуть підлягати податкам за стандартними ставками або навіть подвійним оподаткуванням, якщо податки стягуються як на рівні компанії, так і на рівні акціонера.

Вибір юрисдикції з низькими ставками податку на дивіденди або повною відсутністю цього податку для нерезидентів може суттєво підвищити прибутковість інвестицій і вплинути на загальний фінансовий результат бізнесу. У більшості країн податок на дивіденди може бути або податком, який утримується у джерела виплати (тобто компанією, яка виплачує дивіденди), або додатковим податком, який акціонери мають сплатити під час подання податкової декларації. Оподаткування дивідендів у різних країнах відрізняється з діапазоном ставок від 0 до 35%. Податок утримується безпосередньо у джерела доходу.

У низці країн податок на дивіденди не стягується або стягується за низькою ставкою, що істотно знижує податковий тягар. Тому вони є вигідними напрямками для бізнесу та інвестицій. Нижче описано низку країн, де оподаткування дивідендів відсутне чи встановлені мінімальні ставки.

Список країн, де немає податку на дивіденди

У світі міжнародного оподаткування існує безліч стратегій та юрисдикцій, які дають змогу оптимізувати податкові зобов'язання. Для інвесторів і підприємців, які прагнуть максимізувати дохід та спростити податкове адміністрування, країни, де немає податку на дивіденди, становлять особливий інтерес.

У Саудівській Аравії звільнено від оподаткування лише дивіденди, які виплачуються резидентам, тоді як податок на дивіденди для нерезидентів встановлено на рівні 5%. У Сингапурі немає податку на дивіденди для резидентів, але застосовуються деякі винятки.

Якщо аналізувати інші податкові ставки по країнах, то, крім відсутності податку на дивіденди на Багамських Островах, реєстрація компанії звільняє від податку на приріст капіталу, але починаючи з 2024 року міжнародні бізнес-компанії зобов'язані сплачувати податок за ставкою 0,25% (від обороту) на іноземний прибуток. У податковій системі Бермудських Островів немає податку на дивіденди, і навіть відсутні податки на прибуток, приріст капіталу. Проте реєстрація компанії на Бермудах зобов'яже сплачувати податок на прибуток у розмірі 15% (починаючи з 2025 року), якщо компанія входить до складу багатонаціональних груп з річним доходом від 750 млн EUR.

Реєстрація компанії на Кайманах із податкової точки зору пропонує значні переваги. Крім того, що немає податку на дивіденди, на Кайманових Островах корпорації не обкладаються корпоративним податком на прибуток, ПДВ, податком на приріст капіталу та іншими прямими податками. На додаток до цього, тут забезпечено конфіденційність і гнучкість корпоративних структур, що є важливим фактором для розвитку міжнародного бізнесу.

Окрім відсутності податку на дивіденди, в ОАЕ, корпоративний податок (при виконанні відповідних вимог) для зареєстрованих у вільних зонах підприємств не застосовується. Однак якщо ми говоримо про реєстрацію компанії в ОАЕ на материку, то з 2023 року в країні запроваджено податок на прибуток для юросіб на рівні 9% для великих корпорацій, чий річний дохід перевищує 375 тис AED. Також у цій країні стягується ПДВ за ставкою 5%.

В Омані немає податку на дивіденди, а ставка податку на корпоративний дохід дорівнює 15%, за винятком оманських приватних компаній (ПП) та товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ), які відповідають критеріям малих і середніх підприємств (МСП). До речі, податкова ставка на прибуток для юросіб у цій країні є однією з найбільш конкурентоспроможних у глобальному охопленні. ПДВ стягується за ставкою 5% (одна з найнижчих у світовому обчисленні).

До топ країн, де найнижчі податки, входить Бахрейн. Реєстрація компанії в Бахрейні в аспекті податкового навантаження за прямими податками — одне з оптимальних рішень. У Бахрейні немає податку на дивіденди, не стягуються податки на доходи, приріст капіталу та майно, крім як для компаній (місцевих чи закордонних), які займаються нафтогазовою діяльністю чи переробкою вуглеводнів. Проте, з 1 січня 2022 року в цій юрисдикції було підвищено ставку ПДВ до 10%.

Якщо розглядати арабські країни, де найвигідніші податкові режими, варто згадати Кувейт і Катар. Якщо ми говоримо про реєстрацію компанії в Кувейті, яка повністю знаходиться у власності громадян Кувейту або інших країн РСАДПЗ (Рада співпраці держав Перської затоки), то відсутній податок на прибуток для юридичних осіб, проте підприємства з іноземною участю обкладаються податком на прибуток у розмірі 15%. ПДВ не передбачено, а ставку податку на приріст капіталу встановлено на рівні 15%.

У Катарі, юрисдикції з низьким оподаткуванням, встановлено такі базові ставки корпоративного оподаткування:

• 10% – податок на прибуток для більшості юросіб.
• 5% – ПДВ.
• 10% – податок на приріст капіталу.

Аналогічно Кувейту, якщо брати до уваги реєстрацію компаній у Катарі, які повністю належать громадянам цієї країни або РСАДПЗ, то діятиме звільнення від сплати корпоративного податку на прибуток.

Серед країн із низькими податками для іноземців варто виділити Сингапур. Тут фіксована ставка корпоративного податку становить 17%. Вона визнана однією з найконкурентніших серед міжнародних бізнес-центрів. Своєю чергою, запуск стартапу в Сингапурі, якщо він відповідає законодавчо регламентованим критеріям, дозволить претендувати на часткові податкові пільги на строк до трьох років. Постачання з Сингапуру та імпорт товарів оподатковується на товари та послуги за ставкою 9%.

Повертаючись до питання оподаткування дивідендів у Сингапурі:

• Якщо дивіденди отримані із закордонних джерел і потім переведені до Сингапуру (репатріація), такі дивіденди можуть підлягати оподаткуванню залежно від країни походження доходу та укладених із цією країною угод про усунення подвійного оподаткування (DTA).
• Якщо сингапурська фірма володіє часткою закордонної компанії, яка виплачує дивіденди, можлива необхідність оподаткування таких дивідендів лише на рівні джерела в державі походження доходу. Однак, DTA, які укладені Сингапуром з іншими країнами, можуть надати звільнення або зниження ставок податку.

До рейтингу країн світу з найнижчими податками для іноземців у 2024 році увійшла Саудівська Аравія. Тут із чистого прибутку сплачується податок у розмірі 20%, причому ставки WHT при виплаті дивідендів громадянам інших країн становлять 5%. ПДВ на більшість товарів і послуг встановлено на рівні 5% (для деяких категорій передбачено винятки), що створює податкові переваги для реєстрації компаній у Саудівській Аравії, які займаються експортом.

Варто також наголосити на вигідних податкових умовах, які склалися в САР Гонконзі. Гонконг — один із процвітаючих азіатських бізнес-центрів, у яких податкове навантаження визнане одним із найнижчих. Податок на дивіденди в Гонконзі відсутній. Також реєстрація компанії в цій юрисдикції звільняє від низки податкових зобов'язань. Зокрема, прибуток з іноземних джерел звільняється (0%) від податкових зборів. Якщо ж дохід компанія отримує з джерел на території САР Гонконг, то ставки коливаються від 8,25% до 16,5% залежно від рівня загального річного прибутку. Крім цього, у САР Гонконг немає ПДВ, податку на товари та послуги чи податку з продажу.

Проаналізуємо ситуацію, яка склалася в різних країнах у питаннях оподаткування на конкретному прикладі. Якщо компанія отримала за рік прибуток 50 000 євро, то найбільш вигідними з погляду податкового навантаження та його впливу на фінансові результати стануть такі юрисдикції, як Багамські, Бермудські, Кайманові Острови, оскільки тут немає податків на прибуток і дивіденди, або, як на Бермудах, сума річного прибутку має бути значно вищою, щоб до компанії (з 2025 р.) застосовувався КПП.

В ОАЕ отриманий дохід компанії в сумі 50 000 євро оподатковуватиметься за ставкою 0%. Відповідно, це і буде чистий прибуток компанії. Оскільки податок на дивіденди тут відсутній, то ця сума залишилася. В Омані та Кувейті отриманий дохід компаній у сумі 50 000 євро оподатковуватиметься за ставками 15%. Відповідно, 50 000 × 15% = 50 000 × 0.15 = 7500 євро. Чистий прибуток після сплати податку 50 000 - 7500 = 42 500 євро. Оскільки податок на дивіденди в Омані та Кувейті становить 0%, на залишок суми жодних додаткових податків не накладається. Отже, після сплати всіх податків, сума, яка залишилася, становить 42 500 євро.

У Катарі при отриманні компанією річного прибутку в сумі 50 000 євро нараховується податок 10%, відповідно, чистий прибуток становитиме 50 000 × 10% = 50 000 × 0.1 = 5 000 євро. Прибуток після сплати податку: 50 000 – 5 000 = 45 000 євро. Податок на дивіденди в Катарі встановлено за ставкою 0%, тому після сплати податків сума, що залишилася, 45 000 євро.

Щодо Гонконгу розглянемо випадок, коли прибуток компанії становить, наприклад, 250 000 євро, відповідно, такий прибуток оподатковуватиметься за ставкою 16.5%.

• Податок на прибуток: 250 000 × 16.5% = 250 000 × 0.165 = 41 250 євро
• Чистий прибуток після сплати податку на прибуток: 250 000 – 41 250 = 208 750 євро.
• Податок на дивіденди, як і раніше, залишається 0%, відповідно, 208 750 євро — сума, що підлягає виплаті після утримання податків.

Також до переліку країн, де дивіденди можуть бути звільнені від оподаткування або оподатковуватись за низькою ставкою, входить Естонія. Корпоративний податок на прибуток в країні становить 20%, але стягується лише у випадку розподілу прибутку. Це означає, що якщо компанія вирішить не виплачувати дивіденди та залишити прибуток на балансі для реінвестування чи інших цілей, КПП не сплачуватиметься. Таким чином, в Естонії можна ефективно досягти 0% податку на дивіденди та 0% КПП, якщо прибуток не розподіляється.

Деякі компанії в Естонії можуть скористатися зниженою ставкою корпоративного податку в розмірі 14%. Однак у таких випадках дивіденди, які сплачуються акціонерам, оподатковуються додатковим податком у розмірі 7%. У результаті сумарний податковий тягар становить 21%, що еквівалентно стандартній ставці КПП.

Аналогічна податкова політика діє в Латвії. Відповідно до законодавства, корпоративний податок не стягується з прибутку, якщо він спрямовується на реінвестування в розвиток компанії. Це означає, що підприємства, які залишають прибуток усередині компанії для фінансування своїх проєктів можуть уникнути сплати КПП. Однак якщо компанія вирішує розподілити прибуток у вигляді дивідендів і вже сплатила КПП, додатковий податок на дивіденди не утримується.

Компанії на Джерсі підлягають оподаткуванню податком на прибуток за ставкою 0% (за деякими винятками). На Джерсі податок не стягується з дивідендів, які виплачують компанії, зареєстровані в цій юрисдикції, нерезидентам. Своєю чергою, стандартна ставка податку на товари та послуги складає 5%.

Також потрібно відзначити Болгарію. У цій країні хоч і стягуються і податок на прибуток, і податок на дивіденди, але навіть за ставок 10% КПП + 5% дивіденди, що дає загальний податковий показник 15%, податкове навантаження нижче ніж у Сингапурі та верхня ставка в Гонконзі. Тобто, якщо розглядати компанії, які отримують значні доходи за рік, то цю країну можна розглянути як альтернативу, тому що при великих доходах Сингапур програє Болгарії. Наприклад, при доходах 1.1 млн євро на рік Болгарія стає кращою, ніж Сингапур (виключно в питанні податків) навіть з урахуванням знижок для стартапів. Гонконг починає програвати Болгарії, якщо доходи компаній сягають 1.3 млн євро на рік і більше.

Порівняння з країнами з найвищими податками на дивіденди

Порівняння країн із найнижчими та найвищими податками на дивіденди може дати корисне уявлення про податкові системи та інвестиційне середовище. Так, у Франції податок на дивіденди може сягати 30%. Цей високий рівень оподаткування робить Францію однією з країн із найвищим податком на дивіденди у Європейському Союзі.

Встановлена ​​законом ставка швейцарського податку на дивіденди становить 35%. Звільнення, якщо воно є, зазвичай реалізується через повернення частини податку. Швеція оподатковує дивіденди в розмірі 30%. Це один із найвищих податків на дивіденди у Північній Європі. В Австралії податок на дивіденди становить 30%. Однак тут діє система «додаткового податку», яка дозволяє акціонерам повернути частину податку, якщо дивіденди виплачуються з прибутку, на який вже було сплачено корпоративний податок.

Інші країни, порівняно з тими, де податки на дивіденди найнижчі, включають Італію, Іспанію, Португалію, Ірландію. Податок на дивіденди в Італії становить 26%. Це податкове навантаження на дивіденди вважається одним із найвищих серед країн Європи. В Іспанії податок на дивіденди варіюється від 19% до 23%, залежно від суми дивідендів, які розподіляються. Податок на дивіденди в Португалії стягується за ставкою 28%, без різниці між резидентами та нерезидентами.

В Ірландії податок на дивіденди складає 25%. Дивіденди можуть бути звільнені від оподаткування, якщо їх отримувачем є як ірландська компанія, так і неірландська компанія, яка підпадає під дію Директиви про материнські та дочірні компанії. Звільнення від податку на дивіденди доступне також при виконанні умов однієї із зазначених категорій та при поданні заявки до розподілу дивідендів.

• Компанії – податкові резиденти Ірландії.
• Компанії-нерезиденти, які є резидентами країни, з якою Ірландія має податкову угоду.
• Компанії-нерезиденти, які зрештою контролюються резидентами країни-учасниці податкової угоди.
• Компанії-нерезиденти, основний клас акцій яких торгується на визнаній фондовій біржі в країні-учасниці договору чи іншій державі-члені ЄС.
• Компанії-нерезиденти, які повністю належать двом або більше компаніям, основний клас акцій кожної з яких торгується на визнаній фондовій біржі в країні-учасниці договору або іншій державі-члені ЄС.

Найкращі країни для бізнесу за результатами визнаних світових рейтингів

Багато підприємців вирішують вийти на міжнародні ринки, коли їхній бізнес досягає зрілості на локальному рівні. В інших випадках орієнтація на закордонного клієнта є головною метою з моменту запуску проєкту. Якими б не були причини виходу на міжнародні ринки, реєстрація компанії за кордоном дозволить зміцнити ваш авторитет в очах партнерів і клієнтів, забезпечити дотримання всіх місцевих правових і податкових норм.

Процес реєстрації компанії в країні з низькими податками вимагає не тільки поінформованості про податкові ставки, а й ретельного вивчення місцевого законодавства та бізнес-практик, щоб максимально використати всі доступні переваги. Залежно від цілей компанії, галузі та виду діяльності, підприємці оцінюють країни щодо їх гнучкості у веденні бізнесу та захисті активів. Для прийняття рішення про реєстрацію в тій чи іншій юрисдикції потрібно враховувати кількість акціонерів та їх місцезнаходження, країну їхнього резидентства, стратегію розвитку бізнесу та інші особливості.

Аналітичні компанії щорічно складають рейтинги країн із найсприятливішими умовами для ведення бізнесу, виходячи з податкової системи, вимог до підприємців, рівня економічної стабільності та інших факторів. Нижче наведено кілька таких рейтингів, які можуть стати важливим інструментом при виборі країни для реєстрації бізнесу за кордоном.

Висновок

Для досягнення фінансової незалежності важливо не лише примножувати прибуток, а й ефективно захищати активи, які утримуються. Одним із способів досягнення цього є переїзд у країну з вигідною податковою системою.

Вибір країни для реєстрації компанії за кордоном є важливим кроком у розвитку бізнес-стратегії. На цей вибір впливає багато чинників, включаючи податкову політику. Зниження податкового навантаження — актуальне завдання для бізнесу. Вирішення цього завдання допомагає мінімізувати витрати та збільшити прибутковість, що дає можливість спрямувати вивільнені кошти на розвиток компанії.

Країни, вільні від податків чи країни з низькими податками дивіденди, привертають увагу підприємців, особливо тих, хто займається створенням холдингових структур. Ці юрисдикції дозволяють оптимізувати оподаткування на рівні груп компаній і мінімізувати податкові витрати.

Важливо враховувати, що в кожній країні, крім податкових преференцій, встановлені власні норми регулювання, у зв'язку з чим можуть бути додаткові юридичні нюанси. Мета цієї статті – виключно інформувати читачів. Бізнес-консультанти YB Case можуть детально проконсультувати про ТОП країни з низькими податками для іноземців і надати супровід реєстрації бізнесу в країні з низьким оподаткуванням.